Власник знищеної осетрової акваферми Олександр Корх: «У мене є припущення, хто скинув відходи у Південний Буг. Ні екологи, ні правоохоронці істину не шукатимуть»

Новини Вінниці / Власник знищеної осетрової акваферми Олександр Корх: «У мене є припущення, хто скинув відходи у Південний Буг. Ні екологи, ні правоохоронці істину не шукатимуть»

Унікальну для України акваферму Ukrainian Caviar Berry у Ладижині знищили не російські ракети, а місцеві підприємці, які скинули у Південний Буг відходи, чим забруднили води річки. І не вперше. Якщо раніше забруднення та масовий мор риби у Ладижинському водосховищі «списували» на літню спеку, то за температури +3°C такий аргумент виглядає абсурдним. На думку власника компанії «Перша Аквапромислова компанія» Олександра Корха, загибель тисяч одиниць білуги та осетра виключно пов’язана зі шкідливими викидами. Підприємець про це казав і у минулі роки, але ні правоохоронці, ні місцева влада не зацікавлені у пошуку винних.

В ексклюзивному інтерв’ю NaПарижі він розповів свою версію того, чому знищено акваферму Ukrainian Caviar Berry з рідкісними червонокнижними видами риби, про те, що у сучасних умовах фактично не можливо її відродити, про удар по біорізноманіттю та позицію тривалого ігнорування проблеми з боку владних структур.

Для початку зазначимо, що у 2014-му через бойові дії осетрова ферма залишила передмістя Маріуполя. Тоді евакуація до Херсонщини була вимушеною. Згодом на запрошення ДТЕК компанія «переїхала» до Ладижина, де потужності місцевого рибхозу здавались сприятливими для розведення осетрових. Однак, фактично і на Вінниччині постійно доводилось виживати через хронічне забруднення бузької води відходами підприємств.

Додамо, унікальність й особливість компанії була у тому, що осетрові тут вирощували десятиріччями, а щоб «добути» ікру, рибу не вбивали, а «доїли», що дозволяло зберігати особини. Наразі це вже історія. Близько 3 тисяч рибин за одну ніч загинули.

«Раніше списували на спеку, у ту ніч було +3»

- Пане Олександре, у вас є припущення, що саме забруднило Ладижинське водосховище?

- Одразу ж поясню, що мова не про звинувачення, а припущення. Можу казати про декілька можливим причин. Це або пестициди з полів, або відходи тваринництва, або скид з підприємства спиртової галузі.

Хочу запевнити, що із забрудненнями ми стикались протягом усіх 6 років перебування у Ладижині. Звісно, ніхто ніколи не знаходив причин. Так, до речі, було і у Маріуполі. Всі тоді розуміли, що скидав відходи «Азовсталь», але контролюючі органи нікого не звинувачували.

Наприкінці серпня цього року на Ладижинському водосховищі масово гинула річкова риба. Пам’ятаєте, як тоді казали, що «в усьому винна спека»? Тепер – на початку жовтня - масштаби були значно більшими, і наша акваферма не «витримала»…

- І без спеки…

- Температура повітря була +3 градуси.

- Натякаєте, що у Маріуполі всі «орієнтувались» на мільярдера Ріната Ахметова, у Ладижині - на Юрія Косюка і ТМ «Наша ряба»?

- Я можу сказати, що там шукають різні місця, де скидати відходи з виробництва курятини. Біогазовий комплекс будується. Куди зараз скидають, я не знаю. Доказів не маю.

Проте відходи із змістом аміаку, потрапляючи у річку, вбивають фітопланктон. Так формується «нафтова пляма». У воді збільшується відсоток сполук азоту. Через це знижується вміст кисню. Нам ще щастило, що у процесі роботи ТЕС у водосховище потрапляла вода з підвищеним вмістом кисню, тому раніше «витримували» забруднення. Але не цього разу.

- Окрім «Нашої ряби», хто ще гіпотетично може бути причетним до забруднення?

- Власники коровників, які розташовані вище по течії, Немирівський спиртзавод, який періодично проводить профілактичні роботи, а відходи кудись зливає, пестициди аграріїв…

Повторюсь, проблема не виникла сьогодні.

«Корупція ще не переможена у правоохоронних органах»

- Чому, як вважаєте, що ні влада, ні інші державні структури не зацікавлені у пошуку джерел забруднення?

- Знову причин декілька. Перша – вага потенційних «забруднювачів». У великих холдингах працюють тисячі людей, вони платять податки, і влада зацікавлена у них, тому може «закривати очі» на певні порушення. Це об’єктивно.

Друга – складність визначення джерела. На підприємствах тваринництва відсутня якісна система контролю за відходами та їх утилізації. Це зайві витрати. За добу аміак отруює та розчиняється. Якщо одразу не «підловити» факт скиду, то довести дуже складно.

Третя – відсутність лабораторій. Розумієте, щоб знайти продукти розпаду, які потім можуть з певною вірогідністю вказати на джерело забруднення, треба дослідити проби води в єдиній лабораторії. Вона є в Інституті токсикології. Там візьмуть зразки хіба що від прокуратури. У Вінниці немає обладнання для таких досліджень.

- Наразі факт загибелі осетрових зафіксовано, у поліції повідомили про початок розслідування, екологи дослідили ситуацію. Трагедія має розголос у масштабах України. Не вірити у пошуки винних?

-  Корупція ще не переможена у правоохоронних органах. Минулого року у нас викрали великий обсяг цінної риби. Коли звернулись до поліції, то кримінальне провадження відкрили не по факту крадіжки, а по хуліганству. Справу «зам’яли», нікого не знайшли. Є великий сумнів, що у зараз знайдуть. А екологи лише констатують проблему.

«Щоб дійти до того рівня, який був до жовтня, потрібно буде вирощувати рибу протягом 20 років»       

- У скільки оцінюєте збитки вашої компанії через загибель риби?

- За попередніми розрахунками, можна говорити про $1,5 млн. Справа не тільки у коштах. Загинули унікальні багаторічні надбання. Коли я кажу про унікальність ферми – не перебільшую.

- Чи є реалістичним відновлення акваферми?

- По-перше, у Ладижині загинула вся риба. Зокрема особини, яким по 20 років, і які дозволяли відновити поголів’я. По-друге, фізично немає де купити поголів’я. Через підрив Каховської греблі суттєво постраждав розплідник нижче Херсона за течією.

Тому велике питання – де брати мальків? Хіба що міжнародні організації задля збереження природнього біорізноманіття з часом дозволять відлов у чорноморському басейні.

Сьогодні однозначної відповіді у мене немає. Можливо, колись і десь в Україні – не обов’язково у Ладижині – подібну акваферму вдасться відновити. Але щоб дійти до того рівня, який був до жовтня, потрібно буде вирощувати рибу протягом 20 років.

- Чому так?

- Білуга статевозрілою стає у 20 років, осетри – у 12. Лише тоді вони дають ікру. Тож треба взяти мальків, весь цей час слідкувати за рибою, годувати, лікувати, тощо.  

- Чи готові ви зараз очолити пошуки тих, хто знищив бізнес Ukrainian Caviar Berry?

- Заради моральної компенсації хіба що. Це нічого не змінить.

На додаток. Нещодавно у прокуратурі получили поліції відкрити кримінальну справу проти «Першої Аквапромислової компанії», яка нібито «незаконно вирощує азовських осетрів у садках (пантонах) ЛадТЄС у Південному Бугу». А провадження по факту пошкодження сіток і викраденню близько 1 т осетрів віком 18 років і старше, де серед викраденого — цінна вісімнадцятилітня білуга, а вартість викраденої риби складає близько €70 тис., досі триває.