Вінницькі Мури - об'єкт, який займає особливе місце у міській історії. Завдяки своїй давній даті заснування, ключовій ролі в минулому міста та дивовижній архітектурі, Мури є одним з символів Вінниці, який привертає увагу істориків та туристів з усього світу.

Історія Вінницьких Мурів розпочалася з 1611 року, коли вінницький староста Валєнти Каліновський надав єзуїтам землю для будівництва монастиря та церкви. З того моменту, коли єзуїти, які активно проводили місіонерську діяльність у Вінниці, спорудили свою резиденцію, Мури стали не лише центром духовного життя, а й важливим об'єктом оборони міста. Їхні стіни, споруджені для захисту від татарських нападів і козацьких виступів, наділені назвою "Мури", що від латинської мови перекладається як "стіна".

У період Хмельниччини, Мури були зруйновані козацькими військами, але пізніше були відновлені та розширені єзуїтами. Після скасування Товариства Ісуса у 1773 році, Мури використовувалися для різноманітних цілей - від розміщення владних органів до шкіл та гімназій.

Домініканський монастир, який з'явився у Вінниці трохи пізніше, також став невіддільною частиною історії Мурів. Після різних подій у 19-20 століттях, костьол, який колись належав домініканцям, став православним храмом, а пізніше - спортивним комплексом. Попри ці трансформації, архітектурна краса й історична цінність будівель залишаються незмінними.

У 2000-х роках було розглянуто питання реставрації комплексу Мурів, а також проведено масштабні археологічні розкопки, під час яких відкрились важливі археологічні знахідки, пов'язані з історією міста.

Вінницькі Мури залишаються не лише пам'яткою історії, а й туристичним магнітом міста. Їх відвідують не лише для вивчення минулого, а й для насолоди місцевою архітектурою та атмосферою. Вони стали символом міста, що вражає своєю старовинною красою та багатошаровою історією.