Na Парижі

Політичний присмак «сміттєвого» конфлікту: на Вінниччині людей вивели на трасу, щоб запобігти будівництву переробного заводу інвесторами з Польщі

Новини Вінниці / Політичний присмак «сміттєвого» конфлікту: на Вінниччині людей вивели на трасу, щоб запобігти будівництву переробного заводу інвесторами з Польщі
У Жмеринському районі Вінниччини вранці 4 липня відбулася протестна акція. Близько сотні місцевих мешканців вийшли до міжнародної траси М-21 поблизу села Людавки, щоб виказати свою незгоду з ймовірним будівництвом сміттєпереробного заводу у лісовому масиві на місці колишньої ракетної бази. Організатори акції навели одразу кілька доводів, чому не варто будувати виробництво. Але чому до цієї слизької теми повернулися саме тоді, коли потрібний регіону проєкт майже «завмер», а до місцевих виборів залишилися лічені місяці?..

У Жмеринському районі Вінниччини вранці 4 липня відбулася протестна акція. Близько сотні місцевих мешканців вийшли до міжнародної траси М-21 поблизу села Людавки, щоб висловити свою незгоду з ймовірним будівництвом сміттєпереробного заводу у лісовому масиві на місці колишньої ракетної бази. Організатори акції навели одразу кілька доводів, чому не варто будувати виробництво. Але чому до цієї слизької теми повернулися саме тоді, коли потрібний регіону проєкт майже «завмер», а до місцевих виборів залишилися лічені місяці?..

«Борзов, почуй нас» з Людавки

На акцію навіть через соцмережі людей збирали за кілька днів. Організатори потурбувалися про плакати, написами на яких закликали «почути» їх голову облдержадміністрації Сергія Борзова, звинувачували колишнього мера Вінниці Володимира Гройсмана у тому, що він забирає «чисту воду», та вимагали екологічної експертизи проєкту майбутнього сміттєпереробного заводу поблизу Людавки.

Формальним приводом для акції стало нібито те, що на місці майбутнього об’єкту вже викопано котлован. Деякі з організаторів переконували людей (а зібралися біля дороги з плакатами не тільки місцеві селяни, а й жителі розташованого за 10 кілометрів селища Браїлів), у тому, що Людавці завод не потрібен, адже він дасть 300 робочих місць, а в окрузі немає попиту на роботу.

Депутат Жмеринської райради від ВО «Батьківщина» Микола Трепака переконував присутніх, що поблизу Людавки побудують полігон для сміття, а не переробний завод, хоча за інсайдерською інформацією з Вінниці, йому відомо про запропоновані іноземними інвесторами варіанти з переробкою.

«Я із самого початку (з 2015-го, - прим.авт.) приймаю участь у протестах. Наші вимоги – громадські слухання та екологічна експертиза. А на тих громадських слуханнях, що проводилися, не були присутні люди з Браїлова», - запевняє Микола Володимирович.

Із представників виконавчої гілки влади на заході був присутнім лише нещодавно призначений головою місцевої райдержадміністрації Святослав Ніколайчук. Він намагався переконати людей, що не варто перекривати трасу, адже такий крок дискредитує суть протесту.

«Як жмеринчанин, я проти будь-яких «екологічних» проєктів, смітників, підприємств, які «там» хочуть. Я переконаний, що Жмеринщина не має бути сировинним придатком Вінниці. Нинішня влада чує людей. Призначено нового губернатора, і відразу пішов рух. Нова влада і президент на стороні людей. Нова влада зупинила роботи у Людавці. Пропоную зустрітися з губернатором, щоб обговорити питання. Зараз влада чує», - заявив протестувальникам голова Жмеринської РДА та депутат Жмеринської міськради від «Нашого краю» Святослав Ніколайчук.

Він пообіцяв, що домовиться про зустріч з очільником області для вирішення питання блокування будівництва, і після годинної акції люди розійшлися.

Нинішня влада заявила про будівництво 5 переробних заводів

У людини, далекої до розвитку ситуації навколо майбутнього об’єкту, гасла протестувальників мають викликати моральну підтримку та розуміння. Проте на конфлікт можна подивитися під різними кутами. Почнемо з найпростішого. За офіційною інформацією, сміттєві звалища нині займають 7% території України (понад 43 тис. кв.км). Це майже площі Данії чи Чернівецької області. Кожен українець щорічно «генерує» понад 300 кг різноманітного сміття, а вся країна – понад 11 млн тон. 

За підрахунками, в Україні 35 тисяч місць, куди звозять сміття, хоча офіційних – лише 6 тисяч. На Вінниччині протягом 10 років мають намір скоротити кількість сміттєзвалищ з 741 до 37. Передбачається, що допоможе з упорядкуванням впровадження Регіонального плану управління відходами, який передбачає зокрема створення мережі регіональних полігонів та переробки.

До речі, стихійні звалища є і в Людавському лісі. Саме NaПарижі писав про те, що вантажівками з сусідніх громад у січні 2018-го потайки вивозили сміття до лісового масиву, утворивши «дикий» полігон. Правда, тоді місцеві мешканці чомусь не протестували, хоча запевняли, що сміттям забруднюють ліс з Браїлова

Загалом у Жмеринському районі «існує» 11 доволі великих стихійних сміттєзвалищ.

Після трагедії на Грибовицькому звалищі поруч зі Львовом, в Україні стали активно шукати шляхи рятування держави від засмічення. Вже за цієї влади - у вересні 2019-го - міністерка розвитку громад і територій Альона Бабак на першому муніципальному форумі з питань поводження з побутовими відходами заявила, що за наступні 5 років в Україні планують побудувати п'ять сучасних сміттєпереробних заводів.

Урядовиця запевнила, що ініціативу вже вписали до програми дій уряду, а нова система передбачає що за первинну та вторинну переробку нестиме відповідальність виробник продукту, тобто громада. Таким чином влада сподівалася збільшити утилізацію непотребу та його сортування в країні на 15%.

Китайська державна енергогрупа China Energy Engineering у березні 2020 року оголосила про плани побудувати завод з переробки відходів у Києві. Дві дочірні компанії групи підписали контракт на проєктування та будівництво сміттєпереробного заводу та електростанції на суму близько $238 млн і терміном на 36 місяців. Комплекс розрахований на переробку 1500 тонн сміття за добу. Тобто влада підтримує побідні процеси.

Різниця між Стадницею та Людавкою

На Вінниччині наразі працює сортувальна станція у Стадниці. У передмісті Вінниці відходи не тільки сортують, а й добувають метан зі сміття, яке складалося десятиріччями. У 2014 році там встановили блочно-модульну теплоелектростанцію, яка може генерувати до 1 мегавата електроенергії на годину. На даний час на полігоні облаштовані 22 газозбірні свердловини, 10 з яких у 2015 році.

Проте екологи зазначали, що за сучасними зразками переробки краще створити новий об’єкт. 

Стадниця – не єдина. Доволі успішно працює система сортуванні в Іллінцях, налагоджують роботу у Тульчині та інших куточках області. В громадах лише йде дискусія, чи варто закуповувати кожній по сортувальній станції.

Аби умовно кажучи відійти від «стадницького» варіанту, та налагодити сучасний цикл переробки, у мерії Вінниці знайшли ділянку у 148,8 га та обміняли її у Міноборони, надавши іншу. Вибір цієї території не випадковий: у мерії запевняють, що «вона непридатна для ведення сільського господарства і не занята лісами 1-ї категорії, знаходиться поза межами населених пунктів та розташована за межами розрахункової санітарно-захисної зони з врахуванням рози вітрів».

 Звісно, кожний клаптик землі є цінним. Навіть якщо там колись була ракетна військова частина. Але інколи чимось треба жертвувати, якщо є переконання, що втрачаєш менше задля збереження більшого. А от чи дозволяють умови у Людавському лісі функціонувати переробному заводу, мають в експертних висновках сказати екологи.  

Повернемося до ділянки у Людавці, яка з 2009 року після рішення Кабміну перебуває у користуванні громади Вінниці. У квітні 2019 року мер Вінниці С.Моргунов підписав з контент-координатором проекту Domat Consulting Я.Пасеком меморандум про реалізацію інвестиційного проекту щодо майбутнього будівництва.

«Спалювання сміття на цьому заводі не передбачається, йдеться виключно про переробку відсортованого сміття, з подальшим перетворенням його, зокрема, на будівельні матеріали. Тут також будуть захоронені виключно інертні відходи, але не більше 20% від загальної кількості сміття. В подальшому ми маємо вийти на цифру 7-12% захоронення», - розповів рік тому заступник міського голови Микола Форманюк.

За його словами, втілюватимуть у життя проект з будівництва сміттєпереробного заводу польські інвестори з Кельце. Це буде перший в країні завод із такою глибиною переробки сміття. Паралельно у Вінниці налагоджуватимуть систему сортування сміття і доставки відходів до місця переробки у чіпованих контейнерах.

Як повідомив представник інвестора Ярослав Пасек, їхня компанія має 20-річний досвід роботи у галузі переробки відходів. Щодо проєктної документації, то вона розробляється. Попередньо вартість «людавського» інвестпроекту оцінили у 15-20 млн євро, а реалізувати його планували впродовж 2-3 років.

«Картярі», маніпулювання, «заморожений» проєкт та приклад Відня 

На жаль, у наших громадах розуміють потребу в утилізації сміття, але вважають, що робити це треба десь подалі… Дуже подалі. Якщо ми любимо звертатися до європейського досвіду, то варто пригадати приклад Відня – однієї з культурних столиць Європи. Так от, сміттєпереробний завод там розташовано у центральному районі Альзерґрунд. Завдяки дизайнерському оформленню він є родзинкою австрійської столиці та забезпечує теплом та електроенергією увесь центр міста. І віденці не скаржаться на сморід.

Знову повернемося до «людавського» питання, адже далеко не всі селяни знають про європейський досвід, а більше звикли, що їх зазвичай вводять в оману. Так от, за інформацією NaПарижі, наразі польська компанія «взяла паузу». Причин ймовірно кілька.

З одного боку, в Держекоінспекції надали негативний висновок, який, щоправда, вже оскаржено у суді. З іншого, противники побудови заводу надсилають листи у різні інстанції, а будь-які інвестиції полюбляють тишу. Не варто виключати і чисто фінансові «перепони», адже компанія планувала використовувати кредитні кошти для будівництва спіттєпереробного комплексу, а через зміну влади і тотальне скорочення інвестицій в Україну, банки не квапляться з позиками.

Якщо проєкт заморожений, то виникає суто логічне питання, а чому людей вивели на трасу? Не покидає відчуття політичного «присмаку» акції, адже наближаються місцеві вибори, деяким активістам конче потрібно нагадати про свою роль у турботі про виборців. Більш того, розбіжності між прибічниками Зеленського та Гройсмана використовується як «козирна карта», хоча як за минулої, так і нинішньої влади розуміють потреби вирішення проблеми сміття. Залишається сподіватися, що люди розпізнають «картярів», а фахівці розставлять крапки у маніпулюванні «сміттєвої» темою, через яку – а не глобальне потепління - начебто зникне «чиста вода»…  

Сподобалася стаття? Розкажи про неї