Na Парижі

Вінницький військовий пенсіонер близько 10 років особисто Путіну скаржиться на товариша по службі. Наша поліція продовжує реагувати

Новини Вінниці / Вінницький військовий пенсіонер близько 10 років особисто Путіну скаржиться на товариша по службі. Наша поліція продовжує реагувати
Майже 10 років в канцелярії адміністрації Володимира Путіна отримують листи з Вінниці. Український військовий пенсіонер Борис Альохін волав про допомогу - спочатку звертався до прем'єр-міністра, а тепер і президента РФ для того, щоб позбавити статусу «чорнобильця» свого колишнього товариша по службі - Євгена Шевченка. З Москви регулярно ці звернення передають правоохоронним органам України, які не просто для «галочки» відкривають кримінальні провадження. Вони передавали «справи» в суд, а восени 2017 року навіть обшук проводили у 78-річного вінничанина.

Майже 10 років в канцелярії адміністрації Володимира Путіна отримують листи з Вінниці. Український військовий пенсіонер Борис Альохін волав про допомогу - спочатку звертався до прем'єр-міністра, а тепер і президента РФ для того, щоб позбавити статусу «чорнобильця» свого колишнього товариша по службі - Євгена Шевченка. З Москви регулярно ці звернення передають правоохоронним органам України, які не просто для «галочки» відкривають кримінальні провадження. Вони передавали «справи» в суд, а восени 2017 року навіть обшук проводили у 78-річного вінничанина.

З різних причин іноді у літніх людей виникає якась неприязнь, і один з них намагається використати будь-які важелі, у тому числі письмові звернення, для задоволення своїх задумів. Ця «історія» дещо відрізняється від сотень на перший погляд схожих.

У 1990-91 роках під керівництвом Є. Шевченка, який керував в той час штабом цивільної оборони, служив Б. Альохін, якого потім перевели в Туркестанський військовий округ. Під час служби у Вінниці офіцер отримав квартиру, тому, коли у Середній Азії військова кар'єра з певних причин не склалася, він повернувся.

З 2009 року Борис Альохін почав писати у Москву скарги на Є. Шевченка, який на той час вже очолив ГО «Комітет ветеранів ядерних випробувань і військових навчань з використанням атомної зброї». Справа в тому, що Євген Михайлович у 1960-63 роках, як старший технік, брав безпосередню участь у регламентних роботах з обслуговування ядерних боєприпасів. Це було в Сибірському військовому окрузі. Закон України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи поширюється і на «ядерників».

Відповідно до вимог постанови Кабміну на підставі архівних довідок і виписок з особової справи ще до військового конфлікту з Росією в Вінниці Є. Шевченко отримав статус ліквідатора аварії на ЧАЕС. Саме це і заперечує Борис Ілліч, який вважає, що Є. Шевченко не брав участі в регламентних роботах з обслуговування ядерних боєприпасів, і спирається на відповіді, що подають йому з російських архівів. А тому і статус «чорнобильця» у Вінниці нібито виданий неправомірно.

Варто відзначити, «чорнобильське» законодавство в Україні, Росії і, скажімо, Білорусі суттєво відрізняється. Можна припустити, що деяких документів досить для отримання пільг в одній країні, і мало - в інший. Але мова вже не про це.

Листи Путіну завжди безвідмовно допомагали Б. Альохіну, і коли з Москви з супровідними поясненнями їх передавали в Україну, реакція місцевих правоохоронців була більш ніж вражаючою. Вони починали шукати порушення. Розуміючи цей феномен, Борис Ілліч ніколи не скупився на компліменти господареві Кремля і завжди з глибоким пієтетом вказував на роль і вагу російського лідера.

Причому, писати в Москву Б. Альохін не припинив і після анексії Криму і початку військових дій на Донбасі. Точної кількості його звернень з середини 2014-го редакція не знає і не володіє ними усіма. Лише деякими. До речі, з того часу вінничанин звертався не тільки в Кремль, але і в такі структури як ФСБ і Слідчий комітет РФ, а також військову прокуратуру Сергієва-Посада Московської області. Нібито ці листи зводилися до міжнародної правової допомоги, хоча в них чітко вказувалося, що автор звернень вірить в те, що з Москви можна вплинути на «скасування» статусу Євгену Шевченку, який командував в свій час ракетним полком РВСН в Вінниці. Так, адже впливало!

Мабуть, що через це з ініціативи Б. Альохіна прокуратура і правоохоронні органи неодноразово зверталися до судів. На даний момент вже є сім (!) судових рішень. Тобто, всі факти і докази перевірялися неодноразово. Претензії Бориса Ілліча не визнаються підставою для позбавлення статусу його «опонента». Призначення статусу «чорнобильця», групи інвалідності та інше визнано законним.

Крім того, судді роз'яснювали правоохоронцям, що не можна нескінченно переглядати одні й ті ж обставини по кілька разів, оскільки це суперечить законам України та нормам Європейського права.

Одного разу відмовили і Євгену Михайловичу, коли він, втомившись від «епопеї», подав позов проти Альохіна, який, на думку позивача, розголошував його конфіденційні дані.

Правда, незважаючи на тривалість інциденту - після чергового звернення в Москву - вінницькі правоохоронці знову взялися за розслідування! Більш того, слідство отримало в суді санкцію на проведення в жовтні 2017 року обшуку в квартирі Євгена Шевченка. І його провели. Хоча не зовсім зрозуміло, що шукали у немолодого ветерана...

Нині загалом стосовно Євгена Михайловича розслідується два провадження. З огляду на тривалий конфлікт з підключенням російських спецслужб і Кремля, відкриті три провадження щодо Б. Альохіна - про завідомо неправдивому повідомленні про злочин, нанесенні легких тілесних ушкоджень і втручанні в особисте життя. Хоча про особливі зрушення саме в розслідуванні з боку слідства нечутно.

Коментар очільника УНА-УНСО Сергія Чумака

«Особисто мені незрозуміла позиція правоохоронних органів. Є рішення судів, які визнали, що статус отримано без порушень. Є військовий конфлікт і Росію визнано країною-агресором, а у нас продовжують «прислуховуватися» до порад з Москви? Можливо, ті, хто воює чи допомагає хлопцям у тилу, не все знає. Але чекатиму на відповідь»

Коментар керівника відділу комунікацій ГУНП у Вінницькій області Ганни Олійник

«Абсолютно не погоджуюся з такою позицією. Слідство послуговується виключно вимогами українського законодавства і речовими доказами, здобутими в ході процесуальних дій згідно чинного кримінального процесуального кодексу. Ця «історія» тягнеться з березня 2013 року, коли згаданий громадянин вперше звернувся з офіційною заявою. Тоді провадження було відкрито за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство).

Хоча цей пенсіонер і надав ряд документів з Росії з проханням приєднати їх до матеріалів справи, слідство не викорстовувало їх, як докази. Відповідно до КПК поліція зробила запит про надання міжнародної правової допомоги. За погодженням з процесуальним керівництвом прокуратури цей запит був направлявлений до компетентних органів Російської федерації через Генеральну прокуратуру, яка вивчала обгрунованість цього запиту. В результаті слідство отримало відповідь, яку приєднали до справи. Офіційно провадження було закрито у травні 2016-го.

Заявник написав заяву у прокуратуру про те, що вбачає порушення з боку працівників органів соцзахисту. У січні 2017-го матеріали направили до поліції, а провадження було відкрито за ст. 367 КК (службова недбалість). Щодо обшуку, то він проводився за ухвалою суду, коли вінничанин відмовився надати медичні документи. Судово-медична експертиза призначалася для виявлення причинно-наслідкового зв'язку стану здоров'я чоловіка та умовами , в яких він працював. Останнє кримінальне провадження розслідуєтся».

Від редакції. Сподіваємося, що найближчим часом отримаємо зрозумілий коментар від слідчих органів, які завзято зацікавилися конкретним конфліктом, хоча відомо, що перевантажені справами.

P.S. У редакції є достатня кількість копій судових рішень, постанови про обшук, звернень до Путіна і інших матеріалів.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї