Він на максимальній швидкості міг пролетіти «зеленку», щоб максимально уберегти нас від снайперів – вінничани згадують волонтера Валентина Белінського

Новини Вінниці / Він на максимальній швидкості міг пролетіти «зеленку», щоб максимально уберегти нас від снайперів – вінничани згадують волонтера Валентина Белінського

Сьогодні виповнюється 2 роки з дня смерті Валентина Белінського. З 2014-го він був волонтером на Сході, здійснив близько сотні гуманітарних поїздок на передову, потім підписав контракт із ЗСУ.

Сьогодні виповнюється 2 роки з дня смерті вінничанина Валентина Белінського. З 2014-го він був волонтером на Сході, здійснив близько сотні гуманітарних поїздок на передову, потім підписав контракт із ЗСУ.

Валентин Белінський помер в зоні бойових дій, заснув і не прокинувся, кажуть, обірвався тромб.

Вінничани, які добре знали свого побратима, згадують про нього у соціальній мережі.

Ось що пише на своїй сторінці у Facebook  волонтерка Елена Верлан-Кулішенко:

«Сьогодні виповнюються роковини, як не стало Валентина Белінського. Разом з Валіком ми їздили в АТО, возили допомогу. Він був неймовірно класним водієм!У фільмі Валерія Шалиги «Тримай біля серця» є епізод, коли машина прибуває на позиції, а сепари відкривають вогонь, і волонтери гинуть. Кожного разу, коли дивлюсь цей епізод згадую, як нас вивозив Валік. Йшов бій, нам в супровід дали одного чоловіка з автоматом, щоб у разі чого відстрілювався».

 

Далі жінка зазнача, що «дороги війни нелегкі і небезпечні,дуже багато залежить від умінь водія».

«З Валентином ми знали, що проскочимо скрізь, лише наш екіпаж може розповісти, як він вмів на високій швидкості пролетіти «зеленку», щоб максимально уберегти від снайперів, вирулити по розбитій дощами і траками польовій дорозі вночі, коли йде злива і по позиціям б'ють «саушки», проїхати на «нуль», коли від пострілів ворожого танку, земля трясеться, аж підкидає машину. І при цьому ще у Вінниці завантажити «під зав'язку» машину, розсадити нас. Не спати по дорозі, і якщо ми їхали в п'ятницю, так розрахувати час, щоб всі вчасно були на роботі в понеділок. Я жодного разу не запізнилась на лекції»,- пише пані Олена.

З Валентином Белінським волонтери були у Майорську, Зайцевому, Верхнєторецькому, Федорівці, Станиці Луганській, Кримському, Щасті, Миронівському, Троїцькому.

Насамкінець волонтерка пише:

«Потім він пішов військовим на фронт! І вже два роки, як його немає з нами! Спи спокійним сном,друже! Дякую тобі за те, що вивозив нас з усіх передряг! Ми пам'ятаємо тебе!».

Марина Карабай

10 вересня, 2020