Na Парижі

Валерій Коровій: «Смолія спробували зробити "цапом відбувайлом" за провал політики уряду Гончарука»

Новини Вінниці / Валерій Коровій: «Смолія спробували зробити "цапом відбувайлом" за провал політики уряду Гончарука»
У зв’язку зі звільненням Якова Смолія з посади голови Нацбанку та ростом курсу долара у відношенні до гривні відчутна певна «лихоманка». Занепокоєння людей пов’язано з острахом за майбутнє на фоні стагнації економіки, що неозброєним оком можна побачити навіть на прикладі Вінниччини. За словами голови вінницької ОДА (2015-19 років) Валерія Коровія, від нового очільника НБУ не слід чекати кардинальних змін, проте вже за півроку суспільство вимагатиме радикальних змін в центральній владі.

У зв’язку зі звільненням Якова Смолія з посади голови Нацбанку та ростом курсу долара у відношенні до гривні відчутна певна «лихоманка». Занепокоєння людей пов’язане з острахом за майбутнє на фоні стагнації економіки, що неозброєним оком можна побачити навіть на прикладі Вінниччини. За словами голови вінницької ОДА (2015-19 років) Валерія Коровія, від нового очільника НБУ не слід чекати кардинальних змін, проте вже за півроку суспільство вимагатиме радикальних змін в центральній владі.   

«Девальвація гривні цілком ймовірна»

- Американський долар подорожчав. Чи варто заощадження «переводити» у валюту?

- За прогнозами ситуація на валютному ринку буде нестабільною. Сезонне зростання попиту восени, проблеми в енергетиці, політична нестабільність навколо Нацбанку – ті фактори, через які гривня послабшає. Як людина, яка «вийшла» з науки та у свій час спеціалізувалася на макроекономіці, можу сказати, що краще тримати заощадження у різних «кошиках» - валютних і гривневих.

Хоча попит на валюту збільшуватиметься, я б не радив скуповувати іноземну валюту. В Україні достатньо золотовалютних резервів для того, щоб «погасити» коливання, а в монетарній політиці з новим очільником у НБУ погляди не зміняться.

- Нині долар коштує трохи більше за 27 гривень, а в держбюджеті закладено 30. Саме таким до кінця роки ми його побачимо в обмінниках?

- Нагадаю, що на сьогоднішній день у держбюджеті «отвір» у розмірі близько 400 млрд гривень. Його потрібно покрити… Обмінний курс дає можливість поповнити скарбницю від митних зборів і платежів, які номіновані в іноземній валюті. У зв’язку з нестачею коштів у держбюджеті, я думаю, що девальвація гривні цілком ймовірна.

- Чи варто очікувати знецінення гривні та інфляції протягом літа та початку осені?

- За моїм прогнозом «слабшати» нацвалюта буде поступово, що викликано необхідністю покриття дефіциту. Але це не нестиме драматичних наслідків для суспільства. Більш того, після дискусії навколо зміни керівника НБУ подальша політика нацрегулятора буде під прискіпливим оком громадськості.

«Я б не робив святого з пана Смолія»

 - Вже колишній очільник НБУ Яків Смолій казав про політичний тиск. На Вашу думку, що вимагали від голови нацрегулятора і хто саме?

- Я б не робив святого з пана Смолія, якого дуже поважаю як класного спеціаліста. Поряд з урядом і конкретно міністром фінансів, які з вересня 2019-го йшли шляхом покриття дефіциту бюджету за рахунок залучення під високі облікові ставки спекулятивного капіталу, він теж несе за це долю відповідальності. Це вина не лише Смолія, це колективна провина.

Напередодні написання ним заяви про звільнення у фінансовому комітеті ВР розглядалося питання Нацбанку, і Смолія почали звинувачувати у побудові фінансової піраміди. Але хто, як не уряд, випускає облігації внутрішньої позики. Якщо давати оцінку діяльності, то треба розглядати разом дії прем’єра, міністра фінансів та голови НБУ.

З минулого вересня три посадовця не могли навіть зібратися разом, аби відпрацювати спільну макроекономічну політику відносно облікової ставки та залучення фінансових ресурсів для покриття дефіциту бюджету.   

Нагадаю про катастрофічне скорочення доходів бюджету через різке скорочення інвестицій, адже за 1 квартал цього року вони зменшилися на 36%, у будівництві – на 20%, скорочення виробництва у промисловості – на понад 8%. За таких умов влада йшла шляхом емісії грошової маси.

У мене передчуття, що перед паном Смолієм постало завдання про різке збільшення рефінансування державних банків, які б виділяли кошти окремим державним монополіям.

- Мова про кредити Укравтодору, Укрзалізниці, Енергоринку…

- Звісно. Саме так знаходились би кошти на будівництво доріг, а не за рахунок надходжень від економіки. Пан Смолій на це не пішов.

- Якщо я не помиляюся, то тиснули вірогідніше прем’єр-міністр або міністр фінансів?

- Мені важко назвати прізвище чи посаду. Але систему я пояснив… Чи такий шлях, який нав’язував уряд, я вважаю ефективним для держави? В деякій мірі позитивні кроки ми побачили в окремих секторах економіки, але кардинально на ситуацію в державі не вплинуло б.

«Повернути довіру зможуть лише новий уряд та склад Ради»

- Ми пам’ятаємо, що саме за рахунок держзамовлень президент Зеленський обіцяв створити додаткові 5 мільйонів робочих місць...

- Це нереально при різкому скороченні інвестицій загалом. Саме приватні інвестиції дають робочі місця. Для їх збільшення потрібно повернути довіру до банківської системи та макроекономічної політики. Інвестори залишають Україну, вони вважають, що краще перечекати. Вихід Dragon Capital з українського ринку можна вважати дуже негативним симптомом. Адже за такими компаніями підуть інші.

Кардинальну зміну ситуації в економіці я бачу у політичній складовій. Суспільство і вітчизняний бізнес потребують оновлення вектору розвитку України. Повернути довіру, як до серйозного партнера, можливо тільки через формування нового уряду і складу парламенту.

Я переконаний у тому, що президенту слід зрозуміти, що варто перезавантажити Верховну Раду. Маючи у минулому році суперможливості, монобільшість гальмує рух уперед.

- Але тоді висока вірогідність, що «Слуга народу» не отримає минулорічного результату…

- Краще на коаліційних засадах сформувати уряд, і тоді ми зможемо побачити підвищення рівня довіри до держінституцій. Лише монетарним шляхом економіку не підняти.

Якою є політика уряду? Там вважають, що потрібно випустити гроші, НБУ має дати їх держбанкам нібито для виконання держпрограм. Натомість левова частина опиняється на міжбанку, за них купують валюту, яку виводять за кордон. А золотовалютними запасами Нацбанк намагається втримати курс, витрачаючи їх для утримання гривні. 

Впевнений, що емісійні кошти, потрапивши на міжбанк, спричинятимуть девальвацію й інфляцію. Від цього не виграють українські товаровиробники. Зиск матимуть лише компанії, які працюють на експорт, зокрема продають метал, чи виводять капітал з України. Таким чином закладаються підвалини для потужної девальвації гривні через 6-12 місяців.       

- Маєте зокрема на увазі, що вигоду отримають Ігор Коломойський та Віктор Пінчук?

- В мене немає сумнівів.. Наголошую, що без зміни інституційної, у тому числі дострокових виборів у Раду, та фіскальної політики, лише монетарною кардинально проблему наповнення бюджету не вирішиш.

Поки ми не знаходимося у кризі. Нинішній стан краще називати рецесією, адже погіршення відбувається поступово. Як у кінці 90-их. Суттєво ми відчуємо погіршення наприкінці осені – на початку зими, коли зменшиться кількість робочих місць. І через кілька місяців суспільство почне вимагати перезавантаження органів влади.

«Кожен голова НБУ у тій чи інший мірі залежний від уряду»

- Вірите у те, що наступний голова НБУ дотримуватиметься незалежності від політики Банкової?

- Кожен голова НБУ у тій чи інший мірі залежний від уряду, адже має вести діалог та приймати узгодженні рішення. Говорити про абсолютну незалежність нечесно і некоректно. Крім того, очільник Нацбанку має відповідати і за економічне зростання.

Приміром, у минулому році інфляція закладалася на рівні 7%, і Смолій мав враховувати це. Натомість на кінець року інфляція склала 4%.

- Хіба це погано?

- Для розвинених країн – це нормально. У нашому випадку такий показник гальмував економіку. І Смолій визнав прорахунки. Але помилку я вважаю спільною – Мінфіну, уряду і Нацбанку. Але найбільша відповідальність лежить на Кабміні, який відповідає за макроекономічні показники країни. Причину я бачу у популізмі тогочасних керманичів, які плескали у долоні на ревальвацію, не розуміючи її негативних наслідків для економіки в цілому, які ми зараз спостерігаємо.

Тож підсумую, наступний голова НБУ продовжуватиме співпрацю з МВФ, політику Смолія по зменшенню облікової ставку. А щодо самого Смолія, то його спробували зробити "цапом відбувайлом" у провалі уряду Гончарука та наслідках для Кабміну Шмигаля.  

Сподобалася стаття? Розкажи про неї