Na Парижі

В МХП розповіли про плани щодо другої черги «Біогаз Ладижин» з переробки посліду

Новини Вінниці / В МХП розповіли про плани щодо другої черги «Біогаз Ладижин» з переробки посліду
Поблизу села Василівка Вінницької області розташована єдина в регіоні біогазова станція. На відміну від Ладижинської ТЕС, що знаходиться неподалік, вона виробляє енергію з курячого посліду. Поруч з «териконами» запах є, але очі не виїдає.

Поблизу села Василівка Вінницької області розташована єдина в регіоні біогазова станція. На відміну від Ладижинської ТЕС, що знаходиться неподалік, вона виробляє енергію з курячого посліду.   

«Ми беремо послід безпосередньо з пташників при зачистці бригади у тій кількості, яка нам потрібна (десь 300 тонн посліду на добу). Сьогодні нами освоюється 30-40% посліду від загальної кількості, яка є. Також завантажуємо коров’ячий гній з наших підприємств (десь 40 тонн). Додатково завантажуємо солому (до 5 тонн на добу) та пелети з соломи для можливості підтримання належного співвідношення «вуглець-азот». Це дуже важливо, щоб метаногенез відбувався відповідно до технологій», – пояснює директор ВП «Біогаз Ладижин» Ігор Москалець. 

Як пише L’News, на території біогазової станції є 12 ємностей для бродіння: 3 блоки по 3 ферментатори і по 1 доброджувачу. Кожен ферментатор діаметром 12 м містить 7-7,5 тис. м3 субстанції. 15% від цього об’єму становить послід, 12-16% – чиста вода. На «біогазі» її називають оборотним субстратом, адже на виході субстанцію сепарують, розділяючи на тверді органічні добрива і рідку фракцію. Рідку фракцію частково використовують, як основний інгредієнт для повторного замішування, а частково, як рідкі добрива, вносять на поля. Тверді добрива в рамках експерименту віддають фермерам в обмін на солому. 

Циклічність процесу утворення метану (метаногенезу) у ферментаторі – 29 днів. Впродовж цього часу виникає газ, який постійно транспортується 12-кілометровим газопроводом до електростанції.

Усі 6 когенераторів електростанції розташовані окремо на території Переробного комплексу «Вінницької птахофабрики» і зовні більше нагадують довгі причепи фур. Зовні все біленьке і новеньке.

«Теплова електростанція спалює вугілля, отримує пар, який крутить турбіну, турбіна крутить генератор і так виробляється електрична енергія. Наша електростанція отримує по трубопроводу біогаз, спалює його у двигунах внутрішнього згоряння, і виробляє пар та електричну енергію. Потужність одного двигуна – 2 тис. кВт, разом – 12 МВт і 7 тонн пару щогодини. Весь об’єм пару ми використовуємо у виробничому процесі», – каже директор «МХП Еко Енерджи» Іван Тракслер.

З його слів, 100% пару використовується для виробничого процесу філії «Переробний комплекс», а вироблену електроенергію відпускають в об’єднану енергосистему України за «зеленим» тарифом.

«Сьогодні послід в нас вже купують інші компанії. Також на базі нашої птахофабрики планується будівництво електростанції з китайськими інвесторами (під Улянівкою). Ми разом з китайцями плануємо реалізувати процес спалювання. Тобто, це дуже простий спосіб отримання електроенергії. Якщо біогаз – більш складний технологічно, то там все простіше. І там не буде ніякого запаху, адже встановляться спеціальні сучасні фільтри», – зазначає Ігор Москалець про перспективи щодо можливості 100% використання посліду з пташників «Вінницької птахофабрики» після введення в дію 2-ої черги біогазового комплексу. 

Майбутню електростанцію під Улянівкою тому і називають «котельнею». Як резюмував головний еколог МХП Олександр Семенець, з введенням її в дію, процес утилізації посліду стане суттєво ефективнішим. Мінімізується час зберігання посліду птиці на дільниці, а значить і специфічний запах. Весь технологічний процес займатиме 3 дні. В той час як зараз він триває близько 28.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї