Na Парижі

Сергій Борзов: «Я «за» швидкість в управлінських рішеннях, а у Вінниці звикли працювати повільніше, ніж у Києві»

Новини Вінниці / Сергій Борзов: «Я «за» швидкість в управлінських рішеннях, а у Вінниці звикли працювати повільніше, ніж у Києві»
Повільний темп у прийнятті управлінських рішень сприяє корупційним проявам, але на Вінниччині так звикли працювати. Голова облдержадміністрації Сергій Борзов не приховує, що це його дратує. NaПарижі він розповів, чому «прогулює» сесії міськради, як виправиться, про стосунки з Моргуновим і Соколовим, терміни будівництва «ямпільського» мосту та чи довіряє «ковідній» статистиці.

Повільний темп у прийнятті управлінських рішень сприяє корупційним проявам, але на Вінниччині так звикли працювати. Голова облдержадміністрації Сергій Борзов не приховує, що це його дратує. NaПарижі він розповів, чому «прогулює» сесії міськради, як виправиться, про стосунки з Моргуновим і Соколовим, терміни будівництва «ямпільського» мосту та чи довіряє «ковідній» статистиці.

«Я не можу зробити, щоб «нашу маму і тут, і там показували»

- Сергію Сергійовичу, коли очікується зміна розподілу повноважень між ОДА і облрадами на користь останніх?

- Сьогодні це складно прогнозувати. Новий розподіл повноважень – логічний крок децентралізації. Вже відбулася передача базових послуг від РДА безпосередньо до громад, і подібний процес має відбутися на обласному рівні. Але є законодавчі питання: два закони – про укрупнення райдержадміністрацій та місцеве самоврядування.

Якщо перший прийняли, то щодо другого існують суперечки в парламенті, різні думки. З прийняттям цих законів побачимо, як розділять повноваження між ОДА та облрадою.

- Тобто сьогодні складно сказати, чи можливо це до кінця року?

- Процес децентралізації розпочався у 2015 році, але активну фазу відчули з приходом президента Зеленського і коли з’явилася монобільшість у Раді. Почалася передача землі та повноважень громадам. Нарешті Вінницька райрада проголосувала за передачу лікарні. Це реальні кроки, які з теоретичної «площини» перевели реформу у практичну.

Але ж реформу треба зробити фізично. Нещодавно я у Facebook написав, що заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Негода зробив зауваження, що лише три райони Вінниччини – Хмільницький, Жмеринський і Могилів-Подільський – швидко передають майно громадам, а інші повільно. Хоча до 1 липня, коли спливає термін, ще є час, проте можна встигнути за 2-3 сесії. Найбільш відстає Тульчинський район…

Ми проїхалися територією області, зробили п’ять виїзних зустрічей з представниками райрад, РДА, новими головами громад, на яких надали фінансову та аналітичну інформацію для полегшення складання бюджету, адже не всі голови мають досвід. У деяких ОТГ їх тільки обрали у жовтні 2020-го, а до 25 грудня вже потрібно було підготувати бюджет громади, щоб у січні бюджетники отримали зарплатню. Тому ми намагалися допомогти…

Мова ж не тільки про майно. А люди? Хто фінансуватиме трудові колективи - тих, хто працює в закладах освіти, культури, медицини, соцзахисту. Відповідно до закону № 1081-ІХ, з 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів йдуть з бюджетів територіальних громад. Район не зможе фінансувати ці заклади!

Територіальні громади перейшли на прямі відносини з держбюджетом. Ті самі освітні субвенції йдуть напряму громадам. Райрада, яка залишить на своєму балансі майно, буде відповідальною у разі виникнення заборгованостей по зарплаті, чи за комунальні послуги. І так уже є.

Вінницька районна рада не хоче передавати адміністративні приміщення, а планує їх залишити в себе, щоб громади платили оренду за ці об’єкти. Уявіть: на території громади знаходиться адміністративна будівля, де голова, депутати місцевої ради прийняли рішення створити центр надання адмінпослуг. Громада буде сплачувати за комунальні, і окрім цього – оренду Вінницькій районній раді! Це порушення закону. Цілісні майнові комплекси, які знаходяться на території громади, повинні бути передані у власність відповідної громади.

У Тульчинському районі 199 об’єктів. Передано лише 110 (55%). Тут не передали громадам 36 шкіл, 2 клубних заклади, 3 заклади соціальної сфери, по 2 заклади первинної та вторинної медичної допомоги, 3 заклади фізичної культури і спорту.

Нема часу зволікати і чекати до 1 липня! Насамперед депутати райрад мають це зрозуміти. Бо це питання зарплат бюджетникам і забезпечення послугами мешканців громад.

- У складі Вінницької облради нового скликання «слуги народу» у меншості. Можете запевнити, що відносини з фракцією «УСГ» та головою облради В’ячеславом Соколовим конструктивні й немає напруженості?

- Напруженість відсутня, у принципі, але є дискусія до окремих робочих питань. У фракції «Слуга народу» є власна думка по певних темах. А напруженості немає - ні в стосунках з В.Соколовим, ні з мером Вінниці С.Моргуновим.

У нас триває конструктивна співпраця для розвитку міста зокрема. Деякі проєкти фінансуються з міського та обласного бюджетів, і ОДА розподіляє кошти з Державного фонду регіонального розвитку. Приміром, спорткомплекс на вулиці Янгеля (колишній СКА), дитячий садок на вулиці Зерова. Торік була школа на «Поділлі» - один із кращих в Україні проєктів, який добудували в рамках програми президента Володимира Зеленського «Велике будівництво».

- Чи розроблена загальна стратегія для фракції, яка опинилася в опозиції?

- В опозиції до кого?.. «Слуга народу» має більшість у парламенті, тому фракція не може бути опозиційною до губернатора Вінниччини та ВР. Так, «Слуга народу» - в меншості в облраді. У конструктивних рішенням не займали позицію опозиції. Про опозиційне ставлення заявили у фракціях «Європейської солідарності» та «ОПЗЖ».

На Вінниччині депутати облради з досвідом, якщо порівнювати з міською радою – обрані вперше, власне, як і я. На жаль, сесії міської та обласної рад проходять одночасно, тому я не можу зробити, щоб «нашу маму і тут, і там показували»… (Цитата з м/ф «Зима в Простоквашино»).

Як голова ОДА, сиджу у президії облради, хоча хотілось бути присутнім і на сесії міськради. Але я маю повну інформацію про те, що саме відбувається в тій залі.

- Можливо, спілкувалися чи з Соколовим, чи з Моргуновим з приводу розмежування у часі сесій?

- Саме 1 лютого розмовляв на цю тему з міським головою та головою облради. Домовилися, що «обласна» сесія може відбуватися не в останню, а, скажімо, третю п’ятницю місяця.  

«Міст з Ямполя на Молдову збудують швидко. Не за гроші з обласного бюджету»

- Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив про черговий пріоритет – будівництво траси Київ – Кишинів. Місце для мосту через Дністер шукають…

- Є кілька варіантів. Вперше почали вивчати це питання ще за часів Радянського союзу, а востаннє ТЕО зроблено кілька років тому. Поставлено задачу міст побудувати.

3 лютого Служба автомобільних доріг у Вінницькій області оголосила тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва прикордонно-мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. Очікувана вартість - 12 млн грн. Аукціон відбудеться 23 лютого.

- В який термін міст збудують – до кінця десятиріччя, каденції президента чи за рік-два-три?

- Буде дуже швидко. Гроші є, вони закладені в загальному бюджеті Укравтодору, а область немає жодного стосунку до них. Впевнений, що побудують міст в Ямполі за рік-два-три… Дочекаємося проєкту, адже слід врахувати повені на Дністрі після рясних дощів на Західній Україні. Тоді будемо точно знати терміни виконання робіт та суми коштів. Поки можу сказати, що передбачається дві смуги, але пристосовані для вантажного транспорту.

- А чи відомо, як саме проходитиме «нова» дорога до Ямполя, скільки коштів виділять на її ремонт, чи закладена у держбюджеті хоча б копійка на це?

- Від початку розглядалося три варіанти. Умовно перший – з Ямполя через Томашпіль на Тиврів і Вінницю. «Мінус» у переїзді в Луці-Мелешківській та об’їзді Томашполя. Другий – на Тульчин та Немирів, де знову ж таки не вирішено питання, як об’їжджати Томашпіль. Третій – через Крижопіль і Бершадь. Його вважають не логічним, адже основні транспортні потоки з портів країн Балтії йтимуть через Молдову у бік Болгарії та Греції. Ми це розуміємо, тому шукаємо більш короткий шлях. Виводити дорогу до одеської траси немає сенсу, адже поруч з Одесою є великий хаб на кордоні з Молдовою. Ми ж плануємо зробити йому альтернативу.

- Фактично мова йде не про створення дороги між Києвом та Кишиневом, а про скорочення шляху від Балтії до Греції через Кишинів і Вінницю…

- Економічні висновки кажуть, що саме у такому шляху є нагальна потреба. Проте одночасно він скоротить відстань між столицями України та Молдови.

«На І етапі заплановано вакцинувати від коронавірусу 9,5 тис осіб, на ІІ етапі 88,6 тисяч»

- Боротьба з наслідками COVID залишається «темою №1» для влади. Особисто у Вас не виникають сумніви щодо тотального зниження захворюваності? Довіряєте загальній статистиці?

- Довіряю. У нас залишається стабільно висока кількість обстежень протягом доби методом ПЛР (полімеразноланцюгової реакції) - близько 1500 досліджень, ІФА - діагностики (імуноферментний аналіз) близько 1200 досліджень та кількість експрес-тестами на антигени SARS-CoV-2 150 досліджень на добу. Середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА - 136,1 на 100 000 населення при нормативі 48,0 на 100 000 населення.

Дійсно, було відчуття, що загалом по Україні знижується захворюваність, але тиждень назад почався приріст, а у Вінницькій області збільшується смертність. Це вказує на те, що ковід не подоланий, і маємо готуватися до вакцинації. 

- Вже визначена кількість бригад для ковід-вакцинації. А скільки жителів Вінниччини підпадають під першу та другу хвилі, аби отримати «захист» ще весною цього року?

- Відповідно до наказу МОЗ, передбачено 5 етапів проведення вакцинації. Вона  здійснюватиметься мобільними бригадами з імунізації в тимчасових пунктах щеплень, які створюються на базі 20 закладів охорони здоров’я первинного рівня та на базі 25 опорних стаціонарних закладів, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19.

В області сформовано 20 мобільних бригад для проведення вакцинації на 1 та 2 етапі, до яких залучено 121 працівника«первинки», зокрема, 20 водіїв, 41 лікаря і 60 медичних сестер. На наступні етапи сформовано додатково 34 бригади, які будуть задіяні у разі потреби.

На І етапі заплановано вакцинувати 9,5 тис осіб, на ІІ етапі 88,6 тисяч.

Проведено інвентаризацію холодильного обладнання, там, де є проблеми, допомагаємо їх вирішити.

- Ваш прогноз: школи та стадіони для хворих застосовувати не доведеться?

- Протягом грудня 2020-го та січня 2021 року завантаженість ліжок хворими на COVID-19  в 25 опорних лікарнях знаходилася на рівні 30%. Зайнятих ліжок з підведеним киснем 20%. Лише при завантажені ліжок на 50% і більше розгортатимемо додаткові. Сьогодні у цьому немає потреби, тому мова про школи та спортзали не йде.

- Неодноразово СНІД-центр вже називають майбутньою Вінницькою обласною інфекційною лікарнею. Ви є одним з авторів «перейменування». Чому перед облрадою не ініціюється процес зміни назви та розширення профілю?

- Це справа часу. Мною ініційовано створення комунального некомерційного підприємства «Клінічний Центр інфекційних хвороб Вінницької обласної Ради». Проєкт рішення розміщено на сайті облради. Попередньо проводились ретельні фінансові розрахунки щодо додаткового фінансування. Зараз питання вивчається постійними комісіями. Сподіваюсь, що його розглядатимуть на черговій сесії у лютому.

Хоча заклад вже працює, як інфекційна лікарня, адже розгорнуто 90 інфекційних ліжок для лікування «ковідних» пацієнтів, а до кінця лютого заплановано відкрити ще 90 ліжок та 6 реанімаційних зали на І поверсі.

«В області, в деяких центральних органах влади працюють фігуранти справ щодо хабарництва, але не в ОДА»

- Як просувається в НАБУ розслідування справи про пропозицію тодішнього очільника Служби автодоріг І.Алексєєва у 4,2 млн грн. за допомогу в отриманні коштів підрядниками, які поставили обладнання, але не отримали гроші? Коли по ній востаннє з вами спілкувалися слідчі?

- Спілкувалися давно, але я знаю, що від ОДА було подання щодо звільнення його з посади. Голова Укравтодору О.Кубраков його задовольнив. У подальшому тривають слідчі дії, які не розголошуються. І чесно, я не ознайомлений з перебігом подій.

- Не цікавилися, чи працюють в структурах облдержадміністрації фігуранти справ з хабарництва?

- В області працюють, в деяких центральних органах влади… В облдержадміністрації – ні. Якщо б знали про таке, моментально зробили б відповідні висновки. У нас нульова толерантність до корупції. Коли я сюди прийшов, перше що сказав підлеглим: нікого відмазувати не буду, попалися – відповідатимеш «за законами військового часу».

Після Києва важко звикнути до порядків у Вінниці у частині прийняття рішень. Я люблю швидкість в управлінських рішеннях, а вони навпаки «затягують», чекаючи може щось «принесуть»…

А я звик працювати турборежимі. Вважаю, що на посадах начальника департаменту чи управління мають бути суперменеджерами. Якщо він гальмує процес, то люди відповідно ставляться до влади, як до гальма. А гальмують спеціально, щоб з’явився "стимул" для пришвидшення процесу.    

Зловживань завжди було багато. І буде. Але поки йде розслідування і немає рішення суду, складно оперувати фактами.

- Слід очікувати чергового кадрового скорочення в облдержадміністрації чи нинішній склад оптимальний?

- Мова йде не про скорочення, а про оптимізацію. В нас кожний департамент мав свій відділ кадрів, бухгалтерію, юристів. Я не кажу, що існували як «удільні князівства», але доволі автономно себе відчували. У багатьох випадках я навіть не знаю, що вони роблять.

Я хочу аби спорт займався спортом, освіта – освітою, фінансисти – фінансами. Тому є сенс відібрати «кадровиків», юристів та бухгалтерів у департаментів, залишивши їм лише фахівців, які займатимуться профільними справами. Якщо казати про спорт, то плануємо навіть з одного створити два відділи – з олімпійських і неолімпійських видів, а от решту «непрофільних» співробітників перевести. В усьому має бути системність.

Водночас, вважаю за потрібне створити потужний юридичний департамент замість відділу, якій нині є. Таким чином, департаменти працюватимуть на спільну справу, а не кожний сам на себе.

«Мусимо разом з Моргуновим «лупати скалу», щоб місто отримало кошти на аеропорт»

- Після місцевих виборів став публічним конфлікт між нардепами від «Слуги народу» від Вінницької області. Наразі непорозуміння вичерпано чи краще казати про етап «холодної війни» і чи позначається це на співпраці парламентаріїв з ОДА? 

- Вибори – це емоції. Це у минулому, конфлікт вичерпано. Нещодавно зустрівся з депутатом Пашковським, говорили про соцекономрозвиток саме Вінниці, де його обирали. Я став комунікатором, щоб зробити добре вінничанам.

- З мером Вінниці Сергієм Моргуновим Ви знайомі багато років. Можете назвати стосунки приятельськими? Зустрічаєтесь не тільки в залі засідань міськради та на офіційних заходах?

- Ми зустрічаємося на офіційних заходах, а стосунки цілком нормальні, робочі. Знайомі, дійсно, давно, коли він ще був секретарем міськради, а я не працював на держслужбі.

У нас є розуміння проблем Вінниці та шляхів їх вирішення. Як приклад, потреба у реконструкції аеропорту. Мусимо разом «лупати скалу», щоб місто отримало кошти.  У наших стосунках не поділяємо один одного за партійними ознаками, адже обидва хочемо розвитку Вінниці.

- Ви переважно у Вінниці, дружина – народний депутат Ірина Борзова – у Києві. Як ділите дітей і чому приділяєте вільний час?

- Дружина часто буває у Вінниці, в неї багато роботи на окрузі. Старші доньки навчаються у столиці, а молодший син – Матвій – мандрує між двома містами. Раніше, коли працював у Києві, я кожні вихідні приїжджав до Вінниці, а зараз навпаки – їду до Києва. Коли був локдаун і на свята, вся родина була у Вінниці.

Вільного часу небагато. У Києві робочий день закінчувався у 21-22 годині, тепер – 19-19.30.

- Тепер вважаєте себе більше киянином чи вінничанином?

- Завжди вважав себе вінничанином, але з часів «КВН» багато об’їздив – від Луганська до Ужгорода – тому називаю себе «громадянином України». А буду вважати себе вінничанином і хизуватися цим, навіть якщо житиму десь ще… 

Сподобалася стаття? Розкажи про неї