У порівнянні зі східними регіонами Вінниччину завжди вважали «екологічним раєм», адже у регіоні розташовані лічені підприємства, які «засмічують» навколишні середовище. Однак, останнім часом місцеві активісти все частіше б’ють на сполох через так зване приховане забруднення. Проте державні служби не підтверджують існування проблеми, посилаючись не «обмеженість» у можливості перевіряти та досліджувати. Чи є можливість розірвати «замкнене коло», коли за його міцністю стежать фінансово спроможні агрохолдинги, а протистоять звичайні мешканці громад?

Загибелі червонокнижних осетрів у Ладижинському водосховищі протягом однієї ночі NaПарижі приділив доволі багато уваги. Випадок набув розголосу у загальнонаціональному масштабі. Загинуло унікальне поголів’я та знищено підприємство, аналогів якому немає в Україні.

«Миттєвий» мор білуги та осетрів став тригером. У Тростянецькій громаді місцеві мешканці дізнались про «утаємничені» громадські слухання та спроби вирішити за них питання розміщення поруч із селом резервуару для технологічних вод підприємства «Вінницька птахофабрика». Обурення людей призвело до того, що вже в інших громадах знову повернулись до теми хронічного забруднення земель і водойм, причому пов’язують негатив з діяльністю агрохолдингу МХП.

«Рибний день»

Власник осетрової ферми Олександр Корх припускає, що через понаднормовий викид розчину каустичної соди з підприємства агрохолдингу, де ним мили обладнання, загинула риба.

«Це не перший випадок, коли таке ставалось. У серпні казали, що риба гине через задуху. Можливо, і тоді причина була іншою, але її ніхто не виявив, тому списали на погоду та дефіцит кисню у воді», - зазначив підприємець, в якого наприкінці жовтня за ніч загинуло близько 9 тонн червонокнижної риби.

До речі, за неофіційною інформацією від Вінницького рибоохоронного патруля, лише цього літа у Ладижинському водосховищі загинуло значно більше 30 тонн риби. Тому, коли офіційно повідомляють про зариблення водойми 5 тоннами коропа, карася сріблястого та товстолоба, то здається, що для компенсації «літніх» втрат.

По замовченню все гаразд

Якщо у Вінницькій облраді створили робочу групу по вивченню вищезазначених двох випадків, то редакція звернулась безпосередньо до Держекоінспекції з питаннями щодо перевірок у минулий період. 

На запит щодо вивчення впливу діяльності на довкілля «Вінницькою птахофабрикою» голова Держекоінспекції (ДЕІ) України Ігор Зубович відповів, що «питання дослідження процесів утилізації відходів, обсягів зберігання, аналізу річного розміру відходів, які утворюються від виробництва «Вінницькою птахофабрикою» не є публічною інформацією, яка знаходиться у володінні Держекоінспекції відповідно до компетенції».

Тобто структури МХП не надавали таку інформацію, а ДЕІ не вимагала її надати, оскільки це не вимагається законодавством. Тому по замовченню все гаразд.

Щодо контролю виробництва начальник Держекоінспекції у Вінницькій області Юрій Дубовий у відповіді на запит зауважив, що «планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Вінницька птахофабрика» проводилась ДЕІ у Вінницькій області у 2021 році». Тобто два роки тому.

«Під час здійснення вищезазначеної перевірки відповідно до статистичної звітності про відходи (річна) встановлено, що у 2020 році на підприємстві утворилось 4095,708 т відходів. Дані відходи тимчасово зберігаються у спеціально облаштованих місцях на проммайданчиках підприємства та в подальшому передаються спеціалізованим підприємствам згідно укладених договорів», - йдеться у відповіді.

Можливо треба звернути увагу, що навіть сумарно потужності спецпідприємств 4-5 (!) сусідніх регіонів не здатні переробити (утилізувати) такі обсяги відходів. А щорічно, ймовірно, «додаються» по 4 тисячі тонн відходів. Мабуть, тому виникла потреба у створенні у с. Тростянчик Тростянецької громади додаткового «резервуару» для їх зберігання, проти чого виступають місцеві мешканці.

Також у відповіді Ю.Дубовий звертає увагу, що пташиний послід, за законом «Про побічні продукти…», не вважається відходом виробництва. Його відносять до ІІ категорії побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною. У МХП розробили для нього власні ТТУ «Суміш органічна від утримання курчат-бройлерів». Їх дозволяється додати у ґрунти.    

«Повільний рух»

Наразі у робочій групі обласної ради, яка має вивчити екологічні питання у Ладижинській та Тростянецькій громадах вимушена пауза. Очільник групи Сергій Кривешко пояснює, що були три засідання – установче, виїзне на місця та «скандальне», яке окремі депутати намагались зірвати.

«Ми направили звернення до селищної ради, прокуратури, чекаємо на відповіді. Коли отримаємо, на черговому засіданні визначимося з подальшими кроками, адже на даному етапі хочемо отримати певні документи», - зазначив С.Кривешко.

Він наголошує, що не хоче нікого звинуватити, намагається дізнатися істину, адже депутати «перш за все мають представляти інтереси людей, а не великого бізнесу», тому дивується позиції деяких колег, які хвацько захищають конкретний агрохолдинг, коли той ще ніхто ні у чому не звинувачував.

Підприємець Олександр Корх розраховував на підтримку обласної ради щодо звернення до міжнародних інституцій для досліджень причин загибелі риби, оскільки в Україні такі аналізи не виконують через брак обладнання. Наразі в облраді дотримуються процедури та не поспішають.

«Я не полишаю спроб залучення європейських фахівців. Шукаю допомогу у країнах ЄС. Наразі контактую з представниками Нідерландів, які виявили зацікавленість. Факти забруднення Південного Бугу не поодинокі. Переконаний, що задля майбутнього треба боротися за довкілля та молоде покоління, яке тепер стало частіше хворіти», - пояснив він.

За словами О.Корха, за останні роки значно погіршилась ситуація з онкозахворюваннями саме у тих громадах, де почали забруднювати водойми та ґрунти.

«Про це кажуть лікарі, місцеві мешканці… На це треба звертати увагу місцевій владі», - впевнений О.Корх.

До речі, у МХП досі не коментують ситуацію. Наразі «адвокацією» проблеми займаються лише дотичні до компанії депутати та посадовці.