Na Парижі

Майже половина вінничан оцінює свої доходи у минулому році, як достатні: на харчі грошей не вистачало лише 1,5% опитаних

Новини Вінниці / Майже половина вінничан оцінює свої доходи у минулому році, як достатні: на харчі грошей не вистачало лише 1,5% опитаних
У Головному управлінні статистики у Вінницькій області опублікувати результати вибіркового опитування жителів регіону щодо їхніх статків. Висновки не «вписуються» у те, що кажуть з екранів телевізорів політики, адже коштів кожній другій сім’ї вінничан достатньо для харчування та придбання інших товарів.

У Головному управлінні статистики у Вінницькій області опублікувати результати вибіркового опитування жителів регіону щодо їхніх статків. Висновки не «вписуються» у те, що кажуть з екранів телевізорів політики, адже кожній другій сім’ї вінничан вистачало коштів для харчування та придбання інших товарів.

З метою дослідження самооцінки населенням Вінницької області рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє, органами державної статистики у січні 2020 року (до карантину) проведене опитування домогосподарств. Цікавилися умовами їхнього життя у 2019 році.

Першочерговими потребами людини є забезпечення достатнього рівня матеріального добробуту: придбання продуктів харчування, одягу, взуття, побутової техніки, отримання якісних послуг тощо. Аналіз оцінок респондентів щодо достатності їх доходу для задоволення основних потреб показав, що майже половина обстежуваних домогосподарств (49%) оцінили рівень своїх доходів як достатній.

Чотири з п’яти домогосподарств (45%) вважали свій дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг. Разом з тим 1,5% домогосподарств вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування.

Більш високі оцінки добробуту відзначили респонденти в цілому по Україні: кожне одинадцяте домогосподарство оцінило рівень своїх доходів як достатній і робились заощадження, майже половина - як достатній, дві третини – як дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але вони обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг та 3% домогосподарств, вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування. За даними опитування, домогосподарства області, при можливості значного збільшення їх доходів, спрямували б додаткові кошти наступним чином: на лікування – 41%, на поліпшення житлових умов – 22%, на відпочинок – 12%, на накопичення – 10%, на придбання побутової техніки, автомобіля та на отримання освіти – по 3% відповідно, на придбання одягу, взуття – 2%, на розвиток підприємництва – 2%, на поліпшення харчування – 1%.

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є своєрідним підходом до визначення суб`єктивної межі бідності. Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі понад 10 тис. грн. Цю суму зазначили більше половини домогосподарств.

Наступними за ступенем поширення були доходи у розмірі від 9 тис. до 10 тис. грн, який вказало кожне четверте домогосподарство, дохід у розмірі від 7 тис. до 8 тис. грн – кожне десяте домогосподарство. Лише 3% домогосподарств вказали середньодушовий дохід у розмірі від 4 тис. до 5 тис. грн достатній для задоволення своїх споживчих потреб.

Довідково: у 2019 році середньомісячний розмір фактичного прожиткового мінімуму становив 3660,94 грн на одну особу та законодавчо встановленого прожиткового мінімуму – 1902,08 грн. Розмір наявних доходів українців, вінничан зокрема, залишається невідомим.

Для дослідження питань суб`єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування, майже дві третини респондентів віднесли себе до бідних, решта - до не бідних, але ще не представників середнього класу.

До представників середнього класу не віднесло себе жодне домогосподарство. Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства, в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Дев’ять із десяти домогосподарств вказали дохід представника середнього класу у розмірі понад 22 тис. грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 18 тис. - 20 тис. грн, який вказали 8% домогосподарств. Слід відмітити, що лише 2% домогосподарств, вказали дохід від 14 тис. до 18 тис. грн.

За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей за ступенем їх значущості переважна більшість опитаних основним пріоритетом вказали здоров’я (72%), другим – сім’ю, дітей (61%), третім – матеріальний добробут (30%). Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього економічного становища на наступні 12 місяців засвідчив, що три з п`яти домогосподарств не сподіваються на зміни свого матеріального становища, чверть – очікує погіршення добробуту і лише 13% – оптимістично дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення існуючого становища.

Роком раніше, при аналогічному опитуванні, домогосподарства розподілились відповідно 60%, 32%, 8%. Більше половини респондентів вважали, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, майже п`ята частина – переважно держава, та 7% – повністю держава. Покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе 16% домогосподарств.

Розподіл домогосподарств за очікуванням щодо перспектив розвитку економіки України засвідчив збільшення часток домогосподарств, які не очікували будь-яких відчутних змін (з 38% – у 2018 р. до 43% – у 2019 р.) та які сподівалися на сприятливі умови для розвитку економіки країни (з 13% у – 2018 р. до 19% – у 2019 р.). Та, відповідно, зменшилась частка респондентів, які оцінили майбутні 12 місяців як несприятливий час або несприятливий, але не в усьому для розвитку України (з 49% у – 2018 р. до 38% – у 2019 р.).

Підписуйтесь NaПарижі в Telegram
Сподобалася стаття? Розкажи про неї