Na Парижі

Колишній перший заступник губернатора Вінниччини Андрій Гижко: «Корупція подекуди нині навіть повертається до жахливих масштабів 2012-13 років»

Новини Вінниці / Колишній перший заступник губернатора Вінниччини Андрій Гижко: «Корупція подекуди нині навіть повертається до жахливих масштабів 2012-13 років»
На рівні Вінниччини «верхівка» влади оновилася. Нинішні очільники не критикують попередників, не кажуть, що потрібно глобально міняти систему. Можна бачити навіть певну спадкоємність… Принаймні у конкретному регіоні. За словами першого заступника голови Вінницького ОДА в 2014-19 роках Андрія Гижка, політика вужча за Вінниччину.

На рівні Вінниччини «верхівка» влади оновилася. Нинішні очільники не критикують попередників, не кажуть, що потрібно глобально міняти систему. Можна бачити навіть певну спадкоємність… Принаймні у конкретному регіоні. За словами першого заступника голови Вінницького ОДА в 2014-19 роках Андрія Гижка, політика вужча за Вінниччину.

«Нещодавно до Вінниці приїжджали представники американської компанії, які хотіли розмістити у місті виробництво електромобілів»

- Андрію Петровичу, Ви зараз батько, чоловік і студент ДонНУ імені Василя Стуса. Чим нині займаєтесь у вільний від держслужби час?

- Звичайно на першому місці нині родина, нарешті маю змогу бувати в дитячому садочку молодшого сина і бачити його щоденні нові вміння та слова.

Нарешті з’явився час для серйозної роботи над кандидатською роботою. Тому пішов в аспірантуру ДонНУ імені Василя Стуса. Вже вийшли перші статті в міжнародних виданнях на тему впровадження децентралізації в Україні.

Пройшовши сертифікатну програму дорадництва, маю можливість вже офіційно консультувати в сфері розвитку сільських територій, а також в напрямку альтернативних джерел енергії та отримання сертифікатів НАССР, як системи безпечності технологічних процесів на підприємствах харчової і переробної промисловості.

Можу повноцінно відвідувати бізнес-тренінги. Читаю книги на різну тематику. Напрацьовую ряд нових інвестиційних проектів.

- І що є на горизонті?

- Активно вивчаю тему альтернативних джерел енергії. Чомусь під «альтернативними» в нас часто розуміють енергію сонця та вітру. Я заглибився у тему біогазу. Більш того, ознайомився з виробництвом на біогазовому комплексі поблизу Козятина. Підприємство працює вже 23 роки, але раніше я не знав, що це найбільший виробник біоетанольних та біогазових установок в Європі.

Був приємно вражений тим, як там налагоджено робочий процес. Я не тільки познайомився із власником, а й почув тригодинну лекцію, дізнався, як можна розкласти солому на сполуки та отримати газ. Це не шкільний курс з біології та хімії, а глибинні знання технології.

Власне, хочу поринути у цей проєкт. Є замовлення як від вінницьких підприємців, так і з інших регіонів щодо впровадження виробництва біогазу.

- У соцмережі Вам закидали право власності на будинок над Вишенським озером «за мільйон». Дізналися звідки у Вас така нерухомість і з ким пили каву, як обіцяли?

- Так ніхто мені і не сказав ні адреси, ні сусідів власників цього маєтку, тому каву з цього приводу не було з ким пити. Я вже думаю, що можливо, це був такий рекламний трюк ріелторів, які таким чином хотіли привернути увагу, аби продати будинок.

Якщо пригадати, що цей будинок прив’язували до мене, то «за мільйон» автори могли б сфотографувати більш респектабельний дім.

- І нікому з родичів цей будинок не належить?

- З моїх родичів нікому… Я з 2006 року на різних керівних посадах у держслужбі, тому всі декларації - електронні і скановані - зможуть розказати охочим мої статки за останні 13 років.

З 2009-го по 2017 рік я будував будинок, де зараз живу. Весь період будівництва показував його в деклараціях як об’єкт незавершеного будівництва. Він розташований далеко від Вишенського озера.    

- З ким з колишніх високопосадовців підтримуєте тісний контакт?

- Зі всіма колегами залишився в добрих стосунках, завжди відкритий до комунікацій. Політика вужча за Вінниччину. Ми всі за розвиток області! Ми багато разом пройшли і багато ще попереду.

Із Валерієм Коровієм періодично спілкуємося, особливо на тему інвестицій до нашої області. Нещодавно до Вінниці приїжджали представники американської компанії, які хотіли розмістити у місті виробництво електромобілів, тож обговорювали це питання.

 

«Нам не потрібні люди, які «з нами в трамваї на одну зупинку», а потім виходять»

- Чи знайомі зі своїм наступником на посаді в ОДА Сергієм Здітовецьким і чи готові йому допомагати у разі потреби?

- Ми дуже добре знайомі. Він тривалий час працював у податковій інспекції, тому зустрічалися на спільних нарадах. Будь-які питання при появі нового підприємства, плануванні наступного року завжди передбачали обговорення з представниками податкової служби.

Тісніше спілкуватися почали, коли він очолював міську ОДПІ, а я працював у Головному управлінні економіки ОДА. Прикладом співпраці може стати відкриття супермаркету «Метро» в області. Сергій тоді очолював міську податкову інспекцію, а я керував управлінням економіки. З того часу щоквартально ми мали нагоду обговорювати теми економічного розвитку Вінниччини.

Допомагати, звичайно, готовий. Не бачу приводів для конфронтації. Ми кілька разів телефоном за останній час спілкувалися на тему обласного бюджету-2020.  

- Ви й досі очолюєте обласну організацію «Європейської солідарності»? Чи втратила вона міцність після виборів 2019 року?

- Не втратила! Навпаки, ми бачимо збільшення кількості охочих вступили до лав партії. Якщо раніше ми шукали людей, то тепер відбувається зворотній процес - нас шукають.

Зараз є можливість подати заявку на членство в партії через Інтернет, і тільки за останніх три тижні їх подали 72 людини з Вінниці та 325 людей по області. Із кожним з них ми поспілкувалися та прийняли до «Європейської солідарності». Відверто, раніше інколи з неохотою йшли до партії, вважали, що краще залишатися лише прихильником, то нині щотижня люди самі пишуть заяви.    

- Після парламентських виборів спілкувалися з лідером партії?

- Звичайно. Спочатку через тиждень після виборів до Верховної Ради, коли підбивали підсумки кампанії. Після розширеної наради всього штабу, потім спілкувалися індивідуально. Зустрічаємось практично щомісяця. І зараз є нагальні теми не для загалу…

- Будь-яка політична сила формує плани на наступну виборчу кампанію. Над якими помилками зробили висновки та чи маєте пріоритетні напрями на 2020 рік, які б дозволили покращити минулорічний партійний результат?

- Раніше ми не стільки зважали на те, чи є людина членом партії, чи тільки прихильник поглядів, тому були випадки, коли людина ставала депутатом місцевої ради від БПП, а через певний проміжок часу заявляла про «інші погляди» і голосувала за власним переконанням.

Зараз ми чітко зрозуміли, що нам не потрібні люди, як «їдуть з нами в трамваї одну зупинку», а потім виходять. Тому орієнтуємось на членів партії, яким близькі цінності «Європейської солідарності».

Плануємо поспілкуватися з усіма «нашими» депутатами сільських, селищних, міських та районних рад, а також обласної, аби зрозуміти, з ким нам надалі по дорозі.

 

«Майже ніхто з науковців в Україні темою децентралізації не займався»

- На початку 2020 року прогнозують активізацію дій ДБР щодо Петра Порошенка. Чи готові вивести людей на пікет у разі затримання п’ятого президента, адже в його команді таке однозначно розцінять як політичні репресії?

- Звичайно. Напередодні візиту президента Володимира Зеленського до Парижу для перемовин у нормандському форматі відбулася акція. В мене питали, чому у Вінниці так мало людей її підтримали? Оскільки наше місто територіально близько розташоване до Києва, то сотні наших партійців брали участь в столичних акціях.

Тому я впевнено заявляю, що є достатньо людей, які готові не тільки у Вінниці, а й у Києві відстоювати свої переконання та протестувати проти політичних репресій.

- До речі, у силовиків до Вас немає «питань»?

- Немає і, сподіваюся, що я не давав підстав для їхніх «питань». Поки що ні. Хоча, дивлячись на те, як зараз фабрикуються справи, можна всього очікувати. Підписи ставив відповідально, не був причетний до будь-яких махінацій із земельними ділянками чи корупційними схемами. Мабуть, це і рятує від «питань». 

- Одним з пріоритетів нинішньої влади є боротьба з корупцією. Що заважало боротися з нею з 2014 року?

- Спочатку треба визначитися, що ми розуміємо під поняттям «корупція»… Приміром ми даруємо шкільній вчительці коробку цукерок чи шоколадкою віддячуємо лікарку, або за довідку працівника ЖЕКу.

Якщо посадова особа вимагає фінансової чи нефінансової винагороди від осіб за використання адміністративного ресурсу чи виконання своїх прямих посадових обов’язків для вирішення їхніх питань, то всі ці приклади, юридично класифікують як  корупція!.. Але чи вірно прирівнювати коробку цукерок до мільйонного хабаря?  

Мені здається, що одномоментно побороти всю «корупцію» ніде у світі не змогли, можливо за виключенням Сінгапуру.

Завдяки системі Прозорих офісів, я переконаний, що масова корупція на 90% в суспільстві була подолана. Це підтвердять підприємці, які працювали з пожежниками, податківцями, іншими контролюючими органами до 2014 року і пізніше. Є що зрівнювати.

На вищих шаблях влади – інше питання. Проблема залишається, а в цілому ряді випадків нині навіть повертається до жахливих масштабів 2012-13 років.

- Чи з’явилися у Вас нові уподобання чи хобі за останній час?

- Почав часто відвідувати різноманітні заходи. З’явилася можливість чути інформацію до кінця. Я маю на увазі інвестиційні форуми, бізнес-тренінги… Раніше, коли був у числі організаторів, то більше займався «організаційними» питаннями – маєш організувати відкриття, супроводжувати гостей. І не маєш часу почути, навчитися новому, поспілкуватися з цікавими людьми, закласти основи для конструктивної співпраці…

Нині є можливість збагачувати себе інформаційно. Власне, через бізнес-форуми я дізнався більше про різновиди альтернативної енергетики та біогазу, нові напрямки галузі.

Крім цього, працюю над кандидатською дисертацією на мою улюблену тему щодо децентралізації та добровільного об’єднання громад. Як виявилося, найбільш проблемним є перший – теоретичний розділ, де описуєш думку науковців. Пишуть багато про децентралізацію - світовий досвід і вітчизняні практики, проте цілісного продукту поки не зустрів. Майже ніхто з науковців в Україні цією темою не займався. А от власні концептуальні розуміння, практичні кейси, управлінські напрацювання по Вінницькій області за останні 5 років стануть  основою другого і третього розділів.    

Сподобалася стаття? Розкажи про неї