Вінничани люблять своє місто, тому захоплюються і критикують його, спираючись на власні суб'єктивні враження. Інша річ - фахівці. У них погляд не стільки емоційний, як професійний. Керівник «Архітектурної майстерні Плясовиця» Віталій Плясовиця вважає, що далеко не всі «модні» тенденції, що впроваджуються у місті, прийнятні та позитивні.
«Сьогодні треба відновлювати водонапірну вежу Артинова. Вона тріщить по швах»
- Віталію Юрійовичу, на ваш погляд, чи прослідковується роль Григорія Артинова в створенні образу міста?
- З нього і з'явилося місто. До Артинова і не було міста, до Артинова було село. Коли «зайшов» Артинов, Вінниця почала перетворюватися на місто: з'явилася перша каналізація, перші трамваї, перша гімназія, водонапірна вежа, перше освітлення вулиць. До цього просто міста не було. Його роль - роль творця.
- У психологічному плані на людей сьогодні впливає архітектура Артинова?
- Всього лише сто років тому з'явився вигляд міста, створений Артиновим. Як таких, пам'ятників архітектури небагато, але всі, по суті, належать саме йому. Не можна сказати, що Артинов придумав водонапірну вежу, це було щось на зразок типового проекту. Він не був градоначальником, але «штовхав» проєкти і вказував, що необхідно побудувати. Брали його креслення, будували.
А з приводу впливу - мені здається, зараз на людей нічого не впливає, інертні стали. Наприклад, якщо ви проходили біля ресторану «Rich», могли помітити, що сам заклад знаходиться в самому пам'ятнику архітектури, до якого «скляшку» прибудували. І все, немає пам'ятника архітектури.
Вважаю, що сьогодні треба відновлювати водонапірну вежу Артинова. Вона тріщить по швах.
- Ви були одним з двигунів проєкту «Стратегія розвитку Вінниці 2020». Що можете сказати з приводу змін?
- Так, була фокус-група в містобудівному напрямку. Я пропонував прибрати білборди, що і зробили, в принципі. Також вважав за необхідне привести в порядок малі архітектурні форми, урни, паркани.
- Серед «пунктів», якщо не помиляюся, вказувалися система міської навігації, дизайнерська реставрація міста і боротьба з зовнішньою рекламою...
- До дизайнерської реставрації справа не дійшла. Нікому не цікаво... У Вінниці реалізовані багато ідей для розвитку українських міст. Вони прості - ідея з навігацією, прокат next bike, огороджувальні стовпчики на тротуарах ...
Білборди у нас прибрали з центру міста, але залишили на центральних магістральних дорогах. Нещодавно писав петицію, щоб і їх ще прибрали, пропонував зменшити розміри рекламних площ, містяни підтримали петицію, а влада відмовила.
«Я пропонував перенести ринок «Привокзальний» ближче до колишнього «Хімпрому»
- З урахуванням розширення і забудови околиць, є шанс, що збережеться історичний центр?
- Як би так, але на словах. Насправді, за фактом бачу, що ніхто нічого не зберігає. В Європі нові житлові масиви будують на околицях, а у нас менталітет ще не змінився, ми все намагаємося втиснутися в центр, але він же не безмежний. Не розумію людей, які з гордістю говорять, мовляв: «Я в центрі живу».
І що тут хорошого? Не під'їхати, не підійти, шумно... Я б ініціював створення нового житла, торгових центрів, саме на околиці.
- Зараз в Києві планується спорудження ТРЦ на місці книжкового ринку «Петрівка», від цього в перспективі постраждають власники малого та середнього бізнесу через підвищення вартості оренди в новому торговому центрі. Схожа ситуація, судячи з проєкту Володимира Продивуса, очікується і в Вінниці з ринком «Привокзальний»?
- Є проєкт. Як швидко його реалізують, сказати не можу. Але швидше за все реалізують. Куди подінуться орендарі? Будуть шукати інше місце. Я пропонував перенести «Привокзальний» ближче до колишнього «Хімпрому». Все ж вокзал зустрічає гостей міста, і велика кількість малих торгових точок явно не прикрашають його. Ідея не знайшла підтримки.
«Якщо прибрати всю корумповану схему, прибрати монопольні компанії, я думаю, що ціна квартири зменшитися на 30-40%»
- Які райони міста ви вважаєте найбільш привабливими для інвестування в ТРЦ або житлові масиви?
- «Академічний» та інші у межі Вінниці. Я вірю в їхній потенціал.
- Читав ваш коментар в одному з інтерв'ю, де ви вказуєте, що на ринку нерухомості пропозиція не відповідає попиту, а покупці автоматично стають співучасниками будівельного процесу...
- Будують дешевку, продають дорого, люди це купують і задоволені. Якщо вони перестануть купувати, то забудовникам доведеться покращувати якість. Чому дорого продають? Забудовнику, як я вважаю, необхідно ставити пам'ятник, враховуючи те, що він погоджується йти надскладним шляхом. Йому для того, щоб побудувати будинок, доводиться витрачати мільйони на отримання погоджень та підключень від природних монополістів електроенергії, газу, води. Але в підсумку, ці суми пізніше оплачує споживач.
Далі. Земля у нас дорога. У мене враження, що ми живемо в Лас-Вегасі. П'ять-шість соток обходиться в 200 тисяч доларів. Ці двісті тисяч за скільки років треба окупити? Побудувати і окупити.
За що такі ціни? Я не розумію. Якщо прибрати всю корумповану схему, прибрати монопольні компанії, я думаю, що ціна квартири зменшитися на 30-40%, а то і в половину.
Кажуть, чому забудовники вдаються до хитрощів? Вони економлять, а їх «обкладають» платіжками. У підсумку, забудовники починають здешевлювати на всьому. Іноді споруди здаються без каналізації та інших комунікацій, а покупці потім місяцями шукають вихід.
Максим Ткаченко
