У 2021 році докорінно змінюється важливість земельних ресурсів у житті громад. У поточному році кількість громад в Україні налічувала більше 11 тис. рад. За результатами виборів 25 жовтня їхня кількість скоротиться майже у
вісім разів – до 1470.
Для здійснення повноважень органам місцевого самоврядування будуть потрібні фінансові ресурси. Тут держава не поскупилась — усі новосформовані ради, крім податків, які отримували раніше, отримуватимуть ще й 60% від податку на доходи фізичних осіб. Зазвичай на селі найбільшим платником цього податку є аграрії, які є податковими агентами своїх
орендодавців та працівників.
Мало хто здогадується, але це зростання доходів — щонайменше на 50%. Саме таку частку займають доходи від податку з доходів фізичних осіб у структурі бюджетних находжень ОТГ, які добровільно об’єднались у попередні
роки. Втім, є декілька «але»…
По-перше, суб’єкти господарювання, що є податковими агентами, мають сплачувати цей податок.
По-друге, вони не повинні занижувати базу оподаткування.
Поясню мовою прикладів із практики.
З орендодавця, якому за пай розміром 2 га аграрій нараховує 10 000 грн, має бути сплачено 1800 грн (18%) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), в тому числі 1080 грн до місцевого бюджету (або 540 грн/га). По суті, ці кошти сплачуються тим же аграрієм. Однак, якщо орендодавцю офіційно нарахують лише 5000 грн, а ще 5000 грн сплатять неофіційно, то й податку до бюджету громади сплатять не 1080 грн, а лише 540 грн (або 250 грн/га).
Цифри, звичайно, умовні. Однак вони демонструють головну думку. Якщо врахувати, що в середньому площа ОТГ налічує 20 тис. га земель сільськогосподарського призначення, то при належній сплаті податків орендарями місцевий бюджет отримає 10,8 млн ПДФО, а при зниженні бази оподаткування вдвічі — 5,4 млн грн. В цілому по країні це вже будуть мільярди
недоотриманих коштів.
На що мають звертати увагу громади, аби не залишитись без доходів? Розуміння загальної площі сільськогосподарських земель. Розуміння площі приватних земель, що орендується, та розміру орендної плати, яку отримують орендодавці. При цьому, розмір орендної плати потрібно аналізувати не з розміру податків, які сплачують агровиробники до бюджету, а з того, скільки фактично отримує приватний землевласник за передачу земель в оренду. Тут без допомоги сарафанного радіо та Державної фіскальної служби не обійтись.
Аналогічна ситуація також із нелегальною заробітною платою. Якщо роботодавець платитиме 10 000 грн, а офіційно нараховуватиме лише 5 000 грн, то лише місцевий бюджет недоотримає більше 6 000 грн протягом одного року. А якщо таких працівників буде 1000 — це знову 5 млн недоотриманих коштів.
Однак, у випадку із заробітною платою очільникам ОТГ вже потрібно не тільки слідкувати за її розмірами, а й докладати максимальних зусиль для того, щоб роботодавці та/або їх виробничі підрозділи були зареєстровані на території громади. Оскільки саме за місцем знаходження (читаємо: реєстрації) юридичної особи (чи її відокремленого підрозділу) й має сплачуватись ПДФО.
