Про те, чому Вінниця та аграрна область втратила потужне хімічне виробництво, яке забезпечувало б добривами АПК, немає сенсу згадувати. Вінницькі журналісти свого часу присвятили темі безліч розслідувань. Від колишнього «Хімпрому» нині залишилася велика територія, яку поділили кілька десятків дрібних власників, і використовують її для виробництва та складів. Майже нічого не нагадує про колишню велич вінницького гіганта, хіба що руїни цехів та гора фосфогіпсу.

Нагадаємо, підприємство біля вулиці Янгеля було засновано у 1912 році і називалося  суперфосфатним заводом. Невелике напівкустарне виробництво розбудували і перетворили в одне з найбільших виробників мінеральних фосфорних добрив для сільського господарства, синтетичних миючих засобів і сірчаної кислоти.

На підприємстві вперше в СРСР було освоєно виробництво суперфосфату в гранульованому вигляді. Найбільш відомою продукцією «Хімпрому» для господарок був пральний порошок «Лотос». В найкращі роки штат підприємства налічував 4,5 тисячі робітників.

Проблеми почалися у середині 1990-их, а наприкінці сторіччя більшість цехів вже не працювала. Нині по профілю працює лише приватний «Вінницяпобитхім». Роки були нищівними для корпусів. На території деяких можна голлівудські фільми жахів знімати, не застосовуючи додаткові декорації.

Вінничани Володимири Огнівчуки – батько і син – на YouTube-каналі «Под облаками» виклали відео зруйнованого «Хімпрому» з повітря. Сумно, але вражаюче… Наче місто, що вмерло.