Вінницький замок майбутнього: архітектор Євген Совінський показав, якою може бути Замкова гора

Новини Вінниці / Вінницький замок майбутнього: архітектор Євген Совінський показав, якою може бути Замкова гора

За багатовікову історію на території Вінниці існувало кілька замків. Від них залишилися лише згадки в літописах. Однак височина біля Староміського мосту донині носить назву Замкової гори. Після закінчення археологічних розкопок вона цілком може перетвориться на привабливий історико-культурний об’єкт з елементами ландшафтного дизайну. Молодий архітектор Є. Совінський 12 квітня показав історикам, краєзнавцям, журналістам і звичайним вінничанам, які цікавляться майбутнім міста, власне бачення розвитку території, де в XIX столітті знаходився замок князів Острозьких.

За багатовікову історію на території Вінниці існувало кілька замків. Від них залишилися лише згадки в літописах. Однак височина біля Староміського мосту донині носить назву Замкової гори. Після закінчення археологічних розкопок вона цілком може перетворитися на привабливий історико-культурний об’єкт з елементами ландшафтного дизайну. Молодий архітектор Є. Совінський 12 квітня показав історикам, краєзнавцям, журналістам і звичайним вінничанам, які цікавляться майбутнім міста, власне бачення розвитку території, де в XIX столітті знаходився замок князів Острозьких.

До презентації концепції майбутнього просторового розвитку Замкової гори директор державного архіву Вінницької області Юрій Легун і керівник КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен зупинилися на передісторії Замкової гори. Інтерес у археологів до неї з'явився давно. Так, в 1960-х там знайшли сліди Трипільської культури, потім неподалік - ще два пізніших поселення. За знахідками одне датується IX-VIII століттями до нашої ери, тобто, до приходу степовиків-скіфів, а друге домонгольским періодом XIII століття.

У тому, де ж з'явилася саме Вінниця, у істориків немає єдиної думки. Ймовірно, трохи вище за течією Південного Бугу в місці впадання річки Виннички. Але в XV-XVI століттях саме князям Острозьким приписують спорудження укріплень на Замковій горі. Спочатку вони були досить примітивні для того часу, але поступово «обросли» системою потужних дерев'яних валів з глиняною основою біля підніжжя гори, ровом і дитинцем на самому плато, який обрамляли п'ять веж.

Всередині замку Острозьких, крім житлових і адміністративних будівель, була церква Покрови Пресвятої Богородиці. Поруч з фортифікаційними спорудами знаходилося поселення зі своїми храмами. Судячи з усього, на місці нинішньої дерев'яної Миколаївської церкви тоді була її попередниця.

Поки була необхідність в обороні Вінниці від татарських орд, замок удосконалювався. З втратою захисної функції він прийшов в занепад. На рубежі XIX-XX століть, коли сьогоднішній центр міста бурхливо розбудовувався, потребу в граніті задовольняли за рахунок Замкової гори. Її розробляли як кар'єр. За кілька десятиліть височина зменшилася на 10 метрів, а обсягом у кілька разів.

Від екскурсу в історію перейдемо до сьогоднішнього дня. Від території, на якій колись стояв замок, залишився невеликий фрагмент. Частина його - з боку вул. Замкової (кол. Петровського) займає приватний сектор. На решті території з 2006 року проводить розкопки київський археолог Лариса Вингородская.

Саме вона у 2016-му висловила ідею про те, що після того, як закінчить копати, Замкову гору можна перетворити в цікавий історико-туристичний об'єкт з оглядовим майданчиком і демонстрацією того, що було знайдено експедицією. Євген Совінський зізнається, що слова Лариси Іванівни його заінтригували, тому він зайнявся пошуком рішення для втілення її ідеї. Через півтора року він показав плоди своєї праці на слайдах та малесенький фрагмент на макеті.

Молодий вінницький архітектор пропонує в майбутньому створити на Замковій горі прообраз дерев'яного замку з оборонними стінами і чотирма вежами, але у вигляді підкови, щоб не «затуляти» конструкціями вид на Південний Буг.

«Те, що я демонструю - це концепція. Вона включає в себе кілька прогулянкових терас на різних рівнях, амфітеатр зі сценою, де можуть проходити концертні виступи, і інші локації. Безпосередньо стіни будуть закривати вид на приватні садиби. І головне - вхід в сам «замок» зв сторони вулиці Маяковського я пропоную зробити підземним», - уточнює Є. Совінський.

Через місток і звичайні ворота, звичайно, простіше. Але тоді сучасна людина не відчує, що потрапила у часи 5 століть тому. Архітектор пропонує зробити великий «підземний» поверх. Крім адміністративних приміщень, конференц-зали та іншого, через нього, за задумом автора, повинен проходити спеціальний «археологічний» коридор, стіни і підлога якого дозволять зануритися в історію цього місця. Через прозору підлогу можна буде побачити фрагменти старовинних фундаментів, а на стендах - артефакти, знайдені під час розкопок.

Звісно, майбутній замок передбачає і вихід. Через систему терас відвідувачі зможуть залишити територію з іншого боку і потрапити відразу на вулицю Г. Успенського. Так, навіть цікавіше.

Після презентації журналісти поцікавилися у автора ідеї термінами її реалізації. Є. Совінський ухилився від прямої відповіді, зазначивши, що спочатку потрібно дочекатися завершення археологічних розкопок і того, чи зацікавить запропонований ним підхід міську владу.

Зацікавити може. Ідея цікава. Можна припустити, що в мерії підуть шляхом обговорення, проведення конкурсу проектів за участю авторитетних архітекторів і вибору кращого з них. Якщо припустити, що концепцію вінничанина визнають найкращою, то, як він сам зізнається, її практичну реалізацію на 1,5-2 га площі Замкової гори варто розділити на два-чотири етапи. Залежно від фінансування створити те, що Є. Совінський показав на слайдах, нібито можна «протягом від 2 років до нескінченності».

Олег Верлан

13 квітня, 2018