Na Парижі

Вінницька «Роксолана» Надія-Турхан п’ять років очолювала Османську імперію

Новини Вінниці / Вінницька «Роксолана» Надія-Турхан п’ять років очолювала Османську імперію
В архівах Туреччини виявили унікальні документи епохи козацтва й УНР. В Османському архіві був знайдений договір султана з гетьманом Дорошенком. З ними ознайомили надзвичайного і повноважного посла України в Туреччині Андрія Сибіги. Також дипломат згадав про листи Роксолани та іншої матері султана – Надії, яка народилася на Вінниччині, була не менш впливовою жінкою, ніж більш відома українка, і, що цікаво, сприяла боротьбі Богдана Хмельницького. Вона фактично п’ять років очолювала найвеличнішу на той час в Європі державу - Османську імперію.

В архівах Туреччини виявили унікальні документи епохи козацтва й УНР. В Османському архіві був знайдений договір султана з гетьманом Дорошенком. З ними ознайомили надзвичайного і повноважного посла України в Туреччині Андрія Сибігу. Також дипломат згадав про листи Роксолани та іншої матері султана – Надії, яка народилася на Вінниччині, була не менш впливовою жінкою, ніж більш відома українка, і, що цікаво, сприяла боротьбі Богдана Хмельницького. Вона фактично п’ять років очолювала найвеличнішу на той час в Європі державу - Османську імперію.

Український дипломат в інтерв'ю «Радіо Свобода» розповів, що особисто зміг ознайомитися з оригіналом Брест-Литовського мирного договору, ратифікаційною грамотою до нього, які датовані 1918 роком.

«Мабуть, я був першим українцем, який за останні 100 років доторкнувся до цього шматочку історії. Це неймовірні відчуття! Серед іншого – договір султана з гетьманом Дорошенком (1672 рік). І це один з перших документів, в якому фактично мова йде про міжнародну суб'єктність козацької держави. Документ дуже добре зберігся. Напевно, застосовували турецькомовний примірник, а український просто зберігали в архіві», - зазначив посол.

Він додав, що в архівах знайшли безліч документів, які стосуються Криму, а також Києва.

«Про Крим я взагалі скажу, що там дуже велика кількість документів, які також ще чекають свого дослідника. Про Київ я задавав пошук, багато документів. Є листування, доповіді воєначальників про бої, в тому числі й з козаками. Там все це є», - зазначив Сибіга.

Він зізнався, що його вразили листи Роксолани, які чудово збереглися. Директор архіву дозволив зробити копію цих документів для України. Як повідомив український посол, крім Роксолани, султаншами стали ще чотири жінки з України.

Фото: Надія-Турхан

«Крім Хюррем Султан, Роксолани, були й інші султанші українського походження, щонайменше чотири. Була така Надія Турхан родом з Тростянця Вінницької області. Також надзвичайно впливова, вона дуже багато зробила для своєї Батьківщини походження, як вважають історики. Власне, її султанство припадало на період Богдана Хмельницького, а потім і на період Юрія Хмельницького», - підкреслив Сибіга.

У Рогатині на Івано-Франківщині Роксолану шанують. У Тростянці про Турхан Хатидже-султан майже нічого не відомо. Хоча навіть у сучасній Туреччині подолянку поважають значно більше, ніж її землячку. Так, і фільм зняли. Частково він відтворює історичні події.

Отже, як вказує «Вікіпедія», Надія народилася у 1627 чи 1628 році. Під час одного з набігів татар дівчину взяли у полон та продали у рабство. У віці 12-14 років її віддали у палац Топкапи, як подарунок султану Ібрагіму від кримського хана. Турхан (Надія) там отримала відповідну освіту та стала наложницею султана.

Фото: Ханде Догадемір (Hande Doğandemir) у ролі Турхан в турецькому серіалі «Кесем»

Блакитноока Турхан відрізнялася красою і розумом, тому швидко підкорила серце Ібрагіма I. Незабаром вона отримала особливий статус хасекі, який мали лише сестри та улублені дружини правителя. 2 січня 1642 року Турхан Хатідже народила свого старшого сина, майбутнього султана Мехмеда IV. Також у Турхан й Ібрагіма було дві дочки - Гевхерхан-султан і Атік-султан. Через інтриги чоловіка українки у серпні 1648 році вбили.

Далі саме Турхан була на чолі заколоту проти іншої впливової жінки, яка керувала Османської імперією в статусі валіде-регент Кесем-султан (причетної до спроби отруєння Мехмеда IV заради іншого онука). І перемогла… У ніч на 2 вересня 1651 року Кесем-султан була задушена в своїх покоях прихильниками Турхан, хоча достовірно невідомо, чи було вбивство сплановано і здійснено за прямим наказом матері Мехмеда IV.

Зі смертю своєї головної конкурентки Турхан отримала титул валіде (матері султана) і стала регентом. Володіючи всією повнотою влади, вона разом з тим не усунула від влади країною сина: разом з Мехмедом їй вдалося створити ефективний управлінський тандем, який дозволив молодому султанові набратися необхідного досвіду ще до повноліття. За такий розумний поділ влади Мехмед любив і глибоко шанував матір все своє життя.

У цілому успішне правління Турхан було затьмарене трьома проблемами: жахливим станом флоту, війною з венеціанцями на Криті і фінансовою кризою. Призначений нею візир розпочав реформи, пов’язані з жорсткою економією. Врешті-решт яничари змусили Мехмеда відсторонити матір від влади у 1656 році.

Тоді Турхан активно зайнялася будівництвом. Перший свій проєкт валіде початку в 1658 році: у відповідь на венеціанську блокаду Дарданелл в 1655 році, яка унеможливила поставку деяких товарів (в тому числі і продуктів) в Стамбул, Турхан замовила будівництво двох фортець біля входу в протоку - проєкт, задуманий ще свекрухою. Фортеці, одна на європейській стороні, друга - на азіатській, були добудовані в 1661 році і збереглися до наших днів. Цей проєкт поставив Турхан Хатідже на ту ж ступінь, що і Мехмеда Завойовника й інших султанів, які побудували фортеці в тому ж самому районі. Також вона завершила будівництво Нової мечеті в центрі Стамбулу.

Фото: Нова мечеть

Померла Турхан в Едирне 5 липня 1683 року, поховали її в Новій мечеті, де пізніше знайшли спокій її нащадки.

У 2010-му у Туреччині на екрани вийшла стрічка «Махпейкер», де одним з головним діючих осіб є Турхан, роль якої зіграла Башак Парлак, а також серіал «Кесем», де українка була одним з персонажів.

Уродженка сучасної Вінниччини також є головною героїнею роману української журналістки Олександри Шутко «Хатідже Турхан».

Сподобалася стаття? Розкажи про неї