Компенсувати брак засніжених краєвидів можна у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, де до 8 січня експонується виставка "Подільська зима". Представлено твори відомих митців Вінниччини, присвячені цій порі року.
Окрім того, як повідомляють на сторінці музею у Facebook, експонуються роботи, що нагадують про українські традиції зимових свят і, в першу чергу, Різдва.
Зокрема, ця тема є однією з провідних у творчості Івана Горобчука, знаного в Україні та за її межами майстра, який працює у стилістиці народної картини. Так, відомий Іван Горобчук своєю серією "Козаків Мамаїв".
В експозиції представлено кілька його полотен на різдвяні сюжети – підготовка до свята («В хаті буде тепло»), очікування рідних («Онук приїхав на Різдво»), гурт веселих колядників («Вертеп») і – урочиста та чарівна «Різдвяна ніч», у якій лунають давні замовляння на всілякі гаразди.
Для довідки. Іван Горобчук – живописець, заслужений майстер народної творчості України з 2009 р., член Національної спілки народних майстрів України, член Національної спілки художників України.
Народився 17 грудня 1957 року у селі Мончин Погребищенського району Вінницької області. Як художник заявив про себе 1997 р. і з того часу став помітною постаттю у культурному житті регіону. Його роботи зберігаються у Фонді культури, Малій Академії мистецтв України, українському посольстві у Сан-Франциско (США), приватних колекціях Америки, Франції, Німеччини, Ізраїлютощо. У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї досить значна збірка творів майстра у різних жанрах і напрямах, в тому числі його ікони та «Козаки Мамаї».
ХХІ століття для подільського митця розпочалося з ключової події у його творчій біографії – він віднайшов свою тему і манеру у мистецтві, за якою його можна безпомилково вирізнити. Відтоді на полотнах постав світ українського села з його стародавніми міфами, пісенною поезією, байкарським гумором, віковічними традиціями свята і праці. У знавців історії мистецтва характер живопису вінничанина викликає асоціації з картинами антверпенця Пітера Брейгеля, прозваного «селянським», хоч їх розділяє майже п’ятсот років.
