Відверто та емоційно розпочав сьогодні, 9 квітня, засідання колегії Вінницької ОДА її голова Валерій Коровій. Можливо, дати чесну оцінку процесам, що впродовж п’яти останніх років відбуваються в області та Україні загалом, спонукала чергова важка втрата вінничан на фронті. Перед початком засідання його учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять Юрія Фармагея, бійця Збройних Сил, який загинув на Донеччині, виконуючи бойове завдання...

Загалом з початку війни Вінниччина втратила на фронті 230 військових. Нині 16 569 мешканців області мають статус учасників бойових дій. Це, за словами Валерія Коровія, додаткова відповідальність та додаткові виклики перед органами державної влади.

«Коли я чую, що в армії нічого не змінилось, я згадую свій перший приїзд у Гайсин при формуванні 59-ї бригади: у чому бійці були одягнені, який був бойовий дух і таке інше. Тому, хто думає, що нічого не змінилося, я радив би поїхати до славної мотопіхотної 59-ї бригади. Велику частину всього, що там зроблено, вдалося здійснити за рахунок співпраці між районами області та органами місцевого самоврядування. Я пам’ятаю, у якому стані був «Ягуар», який блискуче виконав свій конституційний обов’язок при звільненні від терористів Харківської ОДА… Завдяки нашій спільній роботі маємо сьогодні абсолютно боєздатний полк, який гарантує безпеку людей», - каже Валерій Коровій.

Таким же прикладом змін в армії він називає Могилів-Подільський прикордонний загін, де у 2014 році було понад 30 кілометрів фактично «порожнього» кордону з Придністров’ям:

«Знову ж, тим, хто каже, що «все пропало», потрібно поїхати і подивитися на боєздатність прикордонного загону: 30 кілометрів фортифікаційних споруд, відкриті нові застави, нове озброєння, нова техніка. І це все ми зробили разом: військове командування, прикордонники, органи місцевого самоврядування. Тому що 30 кілометрів протитанкового рову фінансувалось за рахунок органів місцевого самоврядування, в тому числі обласного бюджету».

Згадує Валерій Коровій й ситуацію у правоохоронній сфері, коли в часи революційних подій кілька тижнів «жодного міліціонера не було на вулицях Вінниці»:

«Жіночки із транспортної компанії патрулювали Вінницю. Тепер Головне управління Нацполіції у Вінницькій області за підсумками минулого року було визнане найкращим з точки зору розкриття злочинів. Але це не просто робота Нацполіції, це робота, яку мало хто бачить: взаємодія всього силового блоку, органів державної влади та місцевого самоврядування».

«Хто є хто» показало також лихо, яке спіткало військові склади під Калинівкою.

«Дуже багато можна говорити й критикувати, але коли лунали вибухи на складі, дуже мало було охочих займатися конкретною роботою, - каже Валерій Коровій. - Ми розуміли людей, які втратили дах над головою, брали на себе частину негативу, розуміли, що ми повинні через це пройти. І ми це зробили. Хоча були випадки, коли дехто зривав сесію обласної ради, де розглядалось питання виділення 5-ти мільйонів гривень на допомогу людям у Павлівці… Зараз у нас демократичними речами борються із самою демократією, коли замість того, щоб рухатись вперед, виставляють якісь вимоги…».

Гроші не появляються раптово, - каже голова ОДА, аналізуючи економічну ситуацію в країні та на Вінниччині:

«У 2014 році Україні потрібно було повертати 15 мільярдів доларів державного боргу. Ці кошти повернули, реструктуризували заборгованість, домовились із МВФ. Попри девальвацію та війну стабілізували ситуацію. Ураїнський уряд у 2016 році, щоб не допустити банкрутства ПриватБанку, у якому було сконцентровано 70% карткових рахунків простих людей, пенсіонерів, провів рекапіталізацію - позичив 150 мільярдів гривень у Нацбанку і відновив ліквідність операцій у ПриватБанку. Яка була альтернатива? Збанкрутувати Приват? Витримала б країна такий удар, коли йде війна? Думаю, що ні. Але все, що робилося для збалансування ситуації, супроводжувалося колосальною хвилею популізму, яка давила і продовжує давити на країну».

Із початком процесу децентралізації реальні зміни люди змогли відчути у найвіддаленіших селах та містечках:

«Коли нам в другій половині 2016 року вперше надійшло 300 мільйонів гривень на дороги, ми нічого не могли робити, бо в нас не було проектно-кошторисної документації – ніхто не думав, що це буде потрібно… Торік 2,7 мільярда гривень витрачено на ці роботи, у 2014 році – нуль. Чому цього не робили у 2011-13 роках, коли не було війни?».

Нині, за словами Валерія Коровія, із 3-х до 9-ти мільярдів гривень зросли місцеві бюджети, бюджети розвитку – із 400 мільйонів до 3 мільярдів гривень. Уряд за три роки додатково спрямував на Вінниччину трансфертів на 6 мільярдів гривень.

У медичній сфері за рахунок ефективно проведеної реформи первинної ланки торік вдалося залучили 280 мільйонів гривень додаткових коштів. У першому кварталі цього року - вже 190 мільйонів.

«Але окремі території почали працювати з липня минулого року, а інші - лише з 1 січня спромоглися… То виникає запитання: чому вони цього не робили? А вони думали, що нічого не вийде. Хто міг би колись сказати, що більше 800 сімейних лікарів будуть отримувати середньомісячну зарплату 16 тисяч гривень і більше? Я не ідеалізую ситуацію, але ми рухаємось вперед. По реімбурсації люди почали отримувати ліки. Тільки бачимо перші кроки позитиву – їх потрібно комусь популізмом задавити, принизити, обізвати», - підкреслив Валерій Коровій.    

Промовистих фактів, що свідчать: область змінюється, можна назвати чимало, каже голова ОДА. Наприклад, новий  хірургічний корпус обласної лікарні імені Пирогова, три новозбудованих школи, введення системи ProZorro, що дозволила тільки для Вінниччини заощадити 837 мільйонів гривень.

«Це ті гроші, які колись йшли «на вітер»… Створено у всіх районах Центри адміністративних послуг - влада починає розуміти, що її завдання не керувати людьми, а надавати адміністративні послуги. Це, по суті, революція у державній службі, яку очікували протягом тривалого часу», - наголосив Валерій Коровій.