Валерій Коровій: «Українська стратегія Гройсмана» пропонує громадам не якісь захмарні речі. Ми пропонуємо конкретні стратегії розвитку з тим інструментарієм, який вже опрацьовано у Вінниці»

Новини Вінниці / Валерій Коровій: «Українська стратегія Гройсмана» пропонує громадам не якісь захмарні речі. Ми пропонуємо конкретні стратегії розвитку з тим інструментарієм, який вже опрацьовано у Вінниці»

У розпалі саме активна фаза передвиборчої кампанії. Більшість політичних сил, які активно включилися до боротьби за вплив на місцеві ради, деякі йдуть до виборців з конкретними пропозиціями – стратегіями розвитку громад, адже саме добробут окремої родини та комфорт у населеному пункті найбільше цікавить жителів Вінницької області. Приміром «Українська стратегія Гройсмана» пропонує громадам комплексний підхід із залученням реального досвіду обласного центру.

У розпалі «найгарячіша» фаза передвиборчої кампанії. Політичні сили активно включилися до боротьби за вплив на місцеві ради, деякі йдуть до виборців з конкретними пропозиціями – стратегіями розвитку, адже саме добробут окремої родини та комфорт у населеному пункті найбільше цікавить жителів Вінницької області. Приміром «Українська стратегія Гройсмана» пропонує громадам комплексний підхід із використанням реального досвіду обласного центру. 

«Володимир Гройсман підкреслював, що хоче ключові напрацювання Вінниці, а саме стратегічне управління, робота сервісів, тощо, передати іншим громадам»

- Валерію Вікторовичу, наскільки особисто Ви довіряєте соціологам і їхнім прогнозам відносно симпатій наших земляків?

- Я використовую соціологію та аналітичну інформацію  для розуміння загальних настроїв громадян. Дослідження вважаю нормальною практикою, адже вони дають можливість слідкувати за трендами суспільних настроїв.

Разом з тим, я дуже добре знаю: коли мова йде про виборчі перегони, то ті, чи інші соціологічні дослідження штаби політичних партій використовують у власних цілях. Саме тому доволі обережно ставлюся до результатів соцдосліджень, проведених службами, наближеними до партійних структур.

На практиці, окрім того, що публікується, кожна політична сила проводить «закриті опитування», які використовують для оптимізації роботи виборчого штабу і виправлення допущених іміджевих помилок. 

- Як один з лідерів «Української стратегії Гройсмана» на місцевому рівні, Ви переконуєте жителів Вінниччини, що партія разом з громадами впроваджуватиме позитивний досвід обласного центру в усьому регіоні. Пропонується певний універсальний алгоритм розвитку ОТГ?

- Ми проводили серйозні аналітичні дослідження щодо ефективності використання двох практичних інструментів самоврядних повноважень. Перший – інструментарій, що використовувався протягом 15 років у Вінниці. Другий – інструментарій, яким користуються інші органи місцевого самоврядування.

Закон «Про місцеве самоврядування» - єдиний для всіх. Проте, і нас це вразило, - підходи абсолютно відмінні. Це ніби різні автівки. У сільській місцевості інструментарій можна порівняти зі стареньким «Запорожцем», у Вінниці віддали перевагу умовно кажучи Mercedes. І той, і інший їде, питання в швидкості пересування.

Я дуже багато спілкуюсь з людьми, розповідаю, як надаються адміністративні послуги в обласному центрі, як працює «Цілодобова варта», створена у Вінниці для оперативного реагування на надзвичайні ситуації, запитую, чи є аналог такої служби в громаді. Навожу приклади щодо системи роботи комунальних служб. У будь-якій сфері відмінності колосальні.

- Тобто, в окремих випадках на місцях відсутні ефективні менеджери, які не відчувають динаміку змін сучасного суспільства?

- Бюджетна децентралізація, яка розпочалась у 2015-му, дуже чітко показала, що влада з центру почала передавати фінансовий ресурс і адміністративні повноваження у регіони. І такі населені пункти, як Вінниця, Калинівка, Якушинці, Тульчин та деякі інші, почали використовувати нові інструменти, що дозволило їм розвиватися набагато швидше.

Можу навести конкретні приклади того, як вирішуються звичайні проблеми, з якими стикаються мешканці громад. Ось наприклад, жителі приміської Стрижавки не можуть скористатися послугою по вивезенню сміття, як вінничани. Чому?.. Коли у нас в селищі через негоду пошкоджується система електропередачі - рвуться дроти, сидимо без світла. Ми не знаємо, куди звертатися. У Вінниці ж є «Цілодобова варта», куди містяни телефонують у таких випадках. Мої сусіди їдуть до Вінниці, щоб оформити субсидії. Чому в селищі складно зробити власний ЦНАП?..

Володимир Гройсман підкреслював, що хоче ключові напрацювання Вінниці, а саме стратегічне управління, робота сервісів, тощо, передати іншим громадам. Але це можливо за умов об’єднаної громади. Інакше ці напрацювання не впровадити.

«Українська стратегія Гройсмана» пропонує таким громадам, як стрижавська, команду, яка за аналогією з Вінницею, налаштує «систему»

- Громадам пропонується команда, яка гарантовано скористається ефективними інструментами?  

- Ми над цим працювали. Знову повертаюся до Стрижавки. Ми створили ОТГ. Але змінилася лише вивіска. Сімейний лікар отримує зарплатню у «районі», субсидію люди оформляють в «районі»…

З 1 січня буде відсутнім район у розумінні, до якого всі звикли, як і районний бюджет. Функції «району» передаються до ОТГ. Але у Стрижавці немає відділів освіти, охорони здоров’я та соцзабезпечення. Їх треба за два місяці створити. Потрібно розробити і прийняти бюджет об’єднаної громади, сформувати виконком.

Якщо помилитися, то у наступному році почнеться колапс усієї бюджетної сфери. Тому «Українська стратегія Гройсмана» пропонує таким громадам, як стрижавська, команду, яка за аналогією з Вінницею, налаштує «систему».          

Ми відпрацювали стратегію для кожної територіальної громади, в основі якої є прагнення перенести досвід та вінницький інструментарій до новостворених ОТГ задля амбітних планів – найближчим часом досягти істотного покращення комфорту та якості життя людей.

В основу позитивних змін у Вінниці був закладений елемент стратегічного планування «Вінниця 2020», навколо якого «розгортався» комплекс питань щодо проблематики у наданні адмінпослуг, залучення інвестицій, формування нової мережі ЖКГ, якісної системи надання соціальних послуг тощо. 

Протягом останніх місяців ми працювали над стратегією для кожної громади. Вже підготовлені пропозиції для розвитку окремої громади і в цілому Вінницької області до 2030 року. На сьогоднішній день «Українська стратегія Гройсмана» пропонує громадам не якісь захмарні речі. Ми пропонуємо конкретні стратегії розвитку з тим інструментарієм, який вже опрацьовано у Вінниці та який дозволив місту протягом шести років вважатися найкомфортнішим для проживання.

«Наші команди будуть ініціювати і в облраді, і в громадах затвердження окремих програм по підтримці людей похилого віку»

- Яким є сприйняття локальних «Стратегій 3.0» у громадах?

- Коли спілкуєшся з людьми, вони самі порівнюють ситуацію в себе з тим, як у Вінниці. Наприклад, візьмемо поводження з твердими побутовими відходами. Таких сервісів, як в обласному центрі, в районах немає. Людям хочеться, аби на рівні їхніх сіл, селищ і міст були б настільки ж доступні адміністративні послуги, яку у вінницьких ЦНАП. Зі сільської місцевості важко добиратися до райцентрів за довідкою чи рішенням органу виконавчої влади.

Позитивно сприймається практика, яка налагоджена у Вінниці, щодо програми «Бюджету громадських ініціатив» та співфінансування при будівництві водогону, асфальтування доріг та освітлення.

- Назвіть п’ять основних питань, які турбують людей у сільській місцевості, окрім зайнятості та отримання доходів від продажу сільгосппродукції? 

- На першому місці – дороги, другому – забезпечення якісного водопостачання, третьому – освітлення. Четверте та п’яте поділяють комплекс питань по благоустрою територій і надання якісних послуг у соціальній сфері.

Продовжу перелік. Багато питань стосуються доступу до сімейних лікарів і дитячих садків. Дуже актуальною є демографічна криза, яка накрила зокрема Вінницьку область. Ми можемо констатувати істотне зростання питомої ваги людей похилого віку.

Наші команди будуть ініціювати і в облраді, і в громадах затвердження окремих програм по підтримці людей похилого віку, які в першу чергу проживають у сільській місцевості та найбільш страждають від недосконалості системи місцевого самоврядування на місцевому рівні.

- Нещодавно прем’єр Денис Шмигаль попередив, що українцям не слід сподіватися на солідарну систему, яка за 15 років не зможе забезпечувати пенсіонерів, тому варто замислюватися про накопичувальну. Не вважаєте, що така заява відверне від сплати внесків у ПФУ людей середнього віку?

- Я переконаний, що для голови уряду такі заяви не припустимі. Накопичувальна система не діє, а навіть коли вона запрацює, то до 2035 року люди не зможуть «назбирати» необхідні кошти. Ще два роки тому уряд Володимира Гройсмана затвердив концепцію по скороченню дефіциту Пенсійного фонду. Планувалося протягом 7 років звести дефіцит до нуля… Але через зростання обсягів наповнення.

Якщо прем’єр-міністр заявляє, що цього не буде, то розписується у неспроможності уряду зменшити рівень тіньової економіки, яка складає близько 40%, і створення умов для розвитку економіки зі збільшенням робочих місць.

Так, накопичувальну систему потрібно розвивати, але левова частина українців, які сплачують внески, розраховують на солідарну систему, і після таких заяв задаються цілком логічним запитанням: навіщо?..

- Як змінився рівень тіньової економіки за останній час?

- Коли уряд очолював В.Гройсман, ми спостерігали зменшення тінізації. Сприяло цьому зокрема підвищення удвічі мінімальної зарплати, що збільшило надходження до Пенсійного фонду, й істотне пожвавлення рівня реальної ділової активності.

Далі суттєвим кроком я вважаю впровадження автоматичного повернення податку на додану вартість – найбільш корумпованого з податків в Україні. На превеликий жаль, останнім часом рівень тіньової економіки почав зростати. Дехто посилається на проблеми з COVID-19.

З іншого боку Мінфін пробуксовує відшкодування ПДВ і рапортує про зростання доходів. Це створює передумови для повернення в тінь значної частини бізнесу шляхом мінімізації сплати цього податку.

Олег Верлан

7 жовтня, 2020