Na Парижі

Вадим Мазурик: «Аби на Вінниччині тотально «ловило» Т2, «Зеонбуд» має встановити дві станції, а Концерн РРТ – шість»

Новини Вінниці / Вадим Мазурик: «Аби на Вінниччині тотально «ловило» Т2, «Зеонбуд» має встановити дві станції, а Концерн РРТ – шість»
Після «карантинного» періоду динаміка телерадіопростору починає потрохи відновлюватися. Оголошено про перші конкурси на FM-частоти. За словами представника Нацради з питань телебачення та радіомовлення у Вінницькій області, зберігається перспектива, що регіон перетне сакральні 67% покриття території телевізійним сигналом.

«Не завжди відсутність сигналу є підставою не дивитися Т2. Часто звичка перемагає, тому дивляться по «супутнику»

- Вадиме Станіславовичу, паралельно з відмовою від аналогового телебачення держава запевняла, що цифра буде майже у кожному куточку. Роки йдуть, а проблемні райони у розрізі отримання нормального сигналу залишаються проблемними. Що чи хто заважає забезпечити українську територію відповідними стандартами прийому Т2?

- Багато років у мене у кабінеті на стіні висіли карти області з радіусами охоплення аналоговим телебаченням. В якісь момент я зрозумів, що це – історія, їх треба зняти. Я їх замінив на нові – з актуальним адміністративно-територіальним поділом та актуальними частотами, які є на теренах регіону.

Якщо говоримо про телебачення, то треба розширювати мережі мультиплексів, тобто цифрового мовлення. Впродовж досить тривалого часу ми кажемо про покриття 67% території. Ця цифра вже стала якоюсь сакральною. Відсоток був би більшим, якби не особливості рельєфу і додаткові встановлені мультиплекси.

Від ТОВ «Зеонбуд» потрібно, щоб товариство виконало свої зобов’язання щодо двох додаткових мультиплексів на півдні області – у Пішанці та Джугастрі Городківської громади. Територію від Ямполя до Бершаді існуючі потужності не «закривають».     

- Ці райони через особливості подачі сигналу та рельєфу мають можливість дивитися канали, які транслюють з ПМР. Сьомий рік триває агресія Росії, а Україна не може забезпечити покриття не тільки на Донбасі, а ще й на Вінниччині?

- Тому треба посилення мультиплексів. По всьому прикордонному півдню області люди дивляться Т2, тобто 32 українські канали, супутникове мовлення, кабельне телебачення, де воно є.

Щодо «супутника» ситуація складна з багатьох причин. Зокрема, з січня 2020 року закодованими є 23 українські канали, тому користувачі віддають перевагу тим, що є у вільному доступі.

- Який відсоток домогосподарств у тих районах користується саме супутниковою антеною?

- Складно назвати такі цифри через різні фактори. Приміром, у Чернівецькій громаді Т2 є, але люди віддають перевагу «супутнику». Не завжди відсутність сигналу є підставою не дивитися Т2. Часто звичка перемагає. Тому закодовані українські канали значно звужують можливість донести інформацію до користувачів. Не хочуть люди за них платити, якщо є «безкоштовні». Проте, за умови належного сигналу, впевнений, кількість користувачів Т2 у південних районах значно збільшилася б.

«Реалізація планів Концерну РРТ залежить від виділення коштів»

- Амбітні плани щодо Вінниччини має також Державний концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ)…

- Так Концерн РРТ планує побудувати додаткові мультиплексні станції. І про це говорили на засіданні РНБО. При реалізації цих планів вежі мають встановлювати саме там, де є проблеми із сигналом. Зокрема у Могилеві-Подільському та Тульчині.

- На сьогодні у 30-тисячному Могилеві-Подільському отримують сигнал?

- До окремих місцин він надходить з Новодністровська Чернівецької області. Тому переважно могилівчани все ж таки дивляться або супутникове, або кабельне телебачення. До речі, там працюють два провайдери кабельного телебачення. 

- Скільки загалом – «Зеонбуд» і РРТ має відкрити станцій?

- Дві - «Зеонбуд» і шість - державний концерн. 

- Коли ці плани мають шанс бути реалізованими хоча б на 50%?

- Що стосується «Зеонбуду», то, мені здається, якщо б не пандемія, то виконали б заплановане у 2019 році. Я сподіваюся, що виконають, оскільки ми кажемо про прикордоння. По Концерну РРТ можна сказати, що реалізація залежить від виділення коштів. Тому прогнозувати важко.

«Телебачення буде рухатися, можливо, химерними шляхами»

- Вінниччина залишається антилідером серед регіонів за кількістю місцевих телевізійних мовників. Як вважаєте, з чим це пов’язано?

- В області дві регіональні телекомпанії, а також одна – у Могилеві-Подільському – орієнтована на кабельну мережу. У 1990-их було значно більше. З часом зникли компанії як у Вінниці, так і в решті міст, де розпочинали власне телебачення. Імпульс не було кому підхопити.  

Я не аналізував причини, мені здається, що немає чіткої відповіді, хоча можливо причина у тому, що у нас обмаль великих підприємств, які могли б утримувати. Хоча, наприклад, в Івано-Франківській області теж не багато потужних підприємств, але існують телеканали не тільки в обласному центрі, а й в інших містах регіону.

Більш того, до мене частенько приїжджали люди з районів, які казали «ми хочемо своє телебачення». Зокрема, з міста Бар. Кілька років приїжджали. Але далі розмов справа не йшла.

На мою думку, для 1,5-мільйонної області дві місцеві компанії замало. Я вважаю, що Хмільнику, Жмеринці, Ладижину потрібні свої телекомпанії. 

Нещодавно Національна рада оголосила конкурс на цифрове мовлення у місцевих мультиплексах. А брати участь у ньому нікому, тобто для Вінниччини він не актуальний. Сумно.

Ще перестало бути популярним кабельне телебачення. Воно було у шести провайдерів. За 2-3 роки компанії від нього відмовилися…

Можна про приємне? Нацрада змогла реалізувати програму обміну контенту Media Change Ukraine. Багато компаній у 2020-му через пандемію стикнулися з дефіцитом програм, адже під час карантину телебачення постраждало у першу чергу. Media Change Ukraine спрацювала на відмінно – компанії додавали у базу свій контент і брали чужий. Звісно, мова не про новинний контент, а про культурологічні, дитячі програми. З вінницьких у програмі обміну бере участь «ВІТА». 

Більш того, нещодавно Національна рада підписала угоду з нашими вірменськими колегами, які зацікавлені у такому досвіді та залученню до програми обміну. Я вважаю, що така кооперація відповідає тенденціям сучасного розвитку телебачення. Особливо у непрості часи, коли компанії змушені виживати.

Так, сьогодні всі відчувають зменшення фінансування, але попри це треба бачити перспективи розвитку та прилаштовуватися до технологічних змін.

- Ви не заперечуєте, що телебачення чекають надзвичайно кардинальні зміни, адже люди потрохи від нього відмовляються?

- Ми не можемо прогнозувати, яким буде телебачення у найближчі 5-10 років, адже технології розвиваються надзвичайно швидко. Те, що всі вважали прогресивним у середині 2010-их за кілька років стане анахронізмом. Так чи інакше без інформації світ не залишиться.

- Десять років тому казали, що газети от-от зникнуть, але ж залишаються…

- Деякі закрилися, але, так, не всі пішли в онлайн. Між іншим, у Китаї та Індії зараз спостерігається бум на друковані ЗМІ. Тому, щоб не казали численні експерти, телебачення буде рухатися, можливо, химерними шляхами, щоб знайти найкращі варіанти до споживачів. Важливий симбіоз доступу, можливостей і забезпечення прав людини на отримання інформації, а також монетизації. Адже сучасні телебачення та радіомовлення є дуже недешевими у виробництві.  

- Чи можна сьогодні казати про монополію на ринку телебачення Вінниччини?

- Чим менше компаній, тим монополістичніший ринок. Але одна справа штучна монополізація, коли не дають створити компанію та вийти в ефір, інша – природній процес. У п’ятому мультиплексі є вільне місце для місцевого мовника. Але у природі не існує компанії, яка б мала бажання його зайняти…

«У керівництві громад впевнені у силі інтернету, особливо у сільській місцевості, тому вважають, що «у радіо немає потреби»

- З радіомовленням в області ситуація трохи краща?

- Так. Вперше за півтора року оголошено конкурси на FM-частоти у Тростянці, Погребищі та Хмільнику. Його було перервано у зв’язку із ситуацію з COVID-19 до вересня 2021 року. До речі, на Вінниччині лише у двох великих містах – Козятині та Хмільнику – національний суспільний мовник не представлений жодною з трьох програм. Сподіваюся, що по одному з них ситуація буде виправлена. Люди з цих міст зверталися повсюди зі скаргами, зокрема й до мене.

У Вінниці частота 99,8 МГц також виноситься на конкурс, а також кілька частот у Калинівці, Могилеві-Подільському та Немирові. 

Заявки будуть прийматись до кінця жовтня, а в листопаді у цих районах можуть отримати нових мовників.

Втім, є і проблемні моменти. У 2019-му три місцеві компанії в Бару, Гайсині та Оратові, перемігши у конкурсі, отримали ліцензію на 24-годинне мовлення, яке передбачало часткову ретрансляцію національного суспільного мовника. Але жодна з наданих частот не запрацювала.

Через карантин ми відкладаємо планові перевірки, скасовано річний термін введення в дію ліцензії, тому у мовників є шанс запрацювати. Чому так сталося з компаніями? Я робив запити. Кажуть, що змінився власник. Раніше були районні ради, а тепер територіальні громади, які не мають достатньо коштів.

До цього можна додати зникнення впродовж року кількох компаній, які транслювали свій продукт 15 хвилин на добу. Зникли з різних причин – когось фінансувати відмовилися власники, хтось не вбачав перспективу у подальшій роботі… Тому подали до Нацради заяви про анулювання ліцензії.

Сумарно складається враження, що частотний «пейзаж» на території області суттєво змінився.

На даний час я своє завдання бачу у тому, щоб максимально залучити всіх до створення власного радіомовлення, додати нових «фарб» через залучення громад.

- З «оптимізацією» районів та появою ОТГ «карта» мовників, як Ви кажете суттєво змінилася. Якщо загалом, то наскільки відсотків?

- Анульовані ліцензії шістьох компаній. Втім, є громади, які хочуть мати власного мовника. Наприклад, Іллінецька, яка хоче мати 24-годинне мовлення. Заявка вже подана, зараз прораховується частота. Це займає певний проміжок часу. У Тростянці чекали з 2012 року. Зацікавлена в отриманні частоти Калинівська громада…

Скажу відверто, чому я переконую багатьох, аби вони не відмовлялися від власного мовлення, оскільки, як мені казали, «це не потрібно». В громадах запевняють, що нормальне спілкування відбувається завдяки інтернет-сайту та сторінці у соцмережі.

Я аплодую громадам, якщо в них чудовий інтернет, і він дозволяє комунікувати з людьми. Прекрасно, якщо це так. Проте думаю, що радіо точно не завадило б… В якості ще одного важливого засобу комунікації. Але у керівництві деяких громад впевнені у силі інтернету, особливо у сільській місцевості.

 «На сьогоднішній день ситуація з ОТТ ніяким чином не врегульована, хоча це необхідно так чи інакше»

- Онлайн-телебачення «переможе» ліцензованих провайдерів?  

- Краще наведу приклад умовного містечка. На його території працює ліцензований провайдер, який надає 90 телеканалів за 60 гривень на місяць. До містечка «заходить» інтернет-провайдер, який до телебачення ніякого відношення не має, як і до Нацради. Так от, він заводить пакет з понад 200 каналів ОТТ (онлайн-телебачення). Клієнтам кажуть, що це майже безкоштовно. Питання від мене: чи є шанс вижити у ліцензованого провайдера? Згодні, що питання риторичне.

Реально технологія ОТТ працює таким чином – немає провайдера, оператора. Фактично йде спілкування між власником каналу та споживачем. На сьогоднішній день ситуація з ОТТ ніяким чином не врегульована, хоча це необхідно так чи інакше. Тому тут питання нового законодавства

- Чи не вважаєте, що парламентарі завжди чомусь відкладають прийняття законодавчої бази у царині медіа та інформації, через що роками доволі великий сегмент перебуває «поза законом», що суттєво впливає на теж саме інформаційне поле?

- Ми вже це бачили неодноразово. Дискусії, відсутність єдиної думки, а в результаті жодних кроків. Зараз ми маємо справу з провайдерами, які пропонують ОТТ. Їх не примусиш отримувати ліцензію, закон їх до цього не зобов’язує. І що робити тим, хто її отримав, працює за правилами і під наглядом? Відмовлятися?.. Як на мене, це шлях до зникнення провайдерів, які не програють у ринковій боротьбі, а яких змушують піти з ринку.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї