Na Парижі

В Козятині у фондах музею зберігають цікаві документи про вінницьку підпільницю Лялю Ратушну

Новини Вінниці / В Козятині у фондах музею зберігають цікаві документи про вінницьку підпільницю Лялю Ратушну
В Козятині, що на Вінниччині в фондах місцевого музею зберігається фото Героя Радянського Союзу підпільниці Лялі Ратушної разом з її подругою  - козятинчанкою Мариною Цитовською та лист мами партизанки. 

У Козятині, що на Вінниччині, у фондах місцевого музею зберігається фото Героя Радянського Союзу підпільниці Лялі Ратушної разом з її подругою  - козятинчанкою Мариною Цитовською та лист мами партизанки. 

Про це повідомляє Козятин.RIA

У Фондах музею зберігається листівка мами Лялі  - Наталії Степанівни, адресована Марині Цитовській, в якій йде мова про загибель Лялі. 
«Надто повільно тягнуться дні на курсах медсестер.. 35 днів- стільки клітинок в саморобному календарі закреслено. І ось у військовій формі  Ляля в полку, надає допомогу пораненим. Потрапляє з полком в оточення. Ляля в полоні. Женуть колони голодних, роздягнених, поранених полонених. Відстаючих пристрелюють. Лялі вдалось втекти з полону. Через півроку лише у січні 1942 р. вона дісталася рідної Вінниці. Була введена Марини Володимирівни знайомим Миколою Хомичем Колмаковим в підпілля – переносила вибухівку,  виготовляла документи на втікачів-полонених, налагоджувала зв’язок між партизанськими загонами. В листі мама написала: «немає моєї дорогої Лялечки. Вона вбита  осколком».

Місцеві журналісти також зазначають, що тіло Лялі знайшли 18 березня в бібліотеці Вінницького медичного університету.

В офіційній же біографії названа інша дата – 19 березня 1944, напередодні визволення міста.

Є також деякі розбіжності стосовно того, хто саме «залучив» дівчину до роботи в підпіллі. 
Якщо в інформації козятинських журналістів мова йде про Миколу Хомича Колмакова, то в інших джерелах йдеться про те, що Ляля Ратушна зв‘язалась із підпільниками через свого шкільного товариша.
Ось що зазначено в одній із її «офіційних» біографій:

«Учасниця Великої Вітчизняної війни з 1941 року, санінструктор. Воювала в 8-й Краснопресненській дивізії Московського ополчення. Потрапила в полон, у листопаді 1941 втікла і близько місяця пішки добиралася до рідного міста. У січні 1942 року приєдналася до вінницького підпілля. Уже весною 1942 року підпільники здійснили декілька досить вдалих операцій. Організували одночасно втечу 26 військовополонених з м’ясокомбінату, вивели з ладу станції водопостачання, спалили продовольчі склади і млин, був убитий офіцер СС і поранено гебіткомісара Нольтинга, відправили партизанам 570 гвинтівок, 3 кулемети, 82 автомати, звільнили з концтаборів 1000 військовополонених. Велика роль у цій боротьбі належала групі: Бевз—Любимов—Войцехівський—Ратушна. Група працювала в центрі міста. Ратушна зв’язалась з підпільниками через шкільного товариша І. Войцехівського. як відмінна креслярка, вона отримала завдання копіювати бланки і печатки, що були потрібні для звільнення людей, яких мали вивезти до Німеччини, та організації втеч військовополонених.

17 липня 1942 року, під час одного з важких моментів в житті вінницького підпілля (низка арештів і розстрілів), була схоплена німцями. Знаходилася в Гестапо, винесла суворі допити і була другий раз відправлена до концентраційного табору. Вдалося звільнитися за допомогою підкупу вінницького німецького чиновника в квітні 1943 року. У переддень звільнення Радянською Армією Вінниці, 19 березня 1944 року, підла рука зрадника обірвала її життя. Похована біля Вічного вогню в сквері Козицького в центрі м. Вінниці».

Звичайно, час іде, з‘являються нові герої, та, можливо варто було б інформацію принаймі про знакових людей міста привести до «одного знаменника». Визначитись із датами, іменами, щоб нащадки знали і пам‘ятали не легенди, а реальні факти. 

Сподобалася стаття? Розкажи про неї