Na Парижі

У Вінницькій ОДА пояснили, що таке опорні лікарні і як формувався їхній перелік (ВІДЕО)

Новини Вінниці / У Вінницькій ОДА пояснили, що таке опорні лікарні і як формувався їхній перелік (ВІДЕО)
Після того, як 15 січня Кабмін затвердив перелік опорних лікарень, до якого увійшло і десять медичних закладів Вінницької області, в окремих районах прокотилась хвиля обурення. У деяких містах та селищах люди невдоволені тим, що їхні лікарні не визнали опорними і побоюються, що в такому разі заклади взагалі припинять своє існування.

Після того, як 15 січня Кабмін затвердив перелік опорних лікарень, до якого увійшло і десять медичних закладів Вінницької області, в окремих районах прокотилась хвиля обурення. У деяких містах та селищах люди невдоволені тим, що їхні лікарні не визнали опорними і побоюються, що в такому разі заклади взагалі припинять своє існування.

Так, на Вінниччині нині активно виборюють право своєї лікарні бути «опорною» мешканці та місцева влада у Крижополі. Вони навіть спрямували відповідного листа до Кабміну, МОЗ та Вінницької ОДА. Невдоволені рішенням урядовців і в інших районах області.

Нагадаємо, до переліку опорних закладів охорони здоров’я на Вінниччині Кабмін відніс такі лікарні:  

Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги;

Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування

Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування;

Козятинська центральна районна лікарня;

Жмеринська центральна районна лікарня;

Тульчинська центральна районна лікарня;

Хмільницька центральна районна лікарня;

Калинівська центральна районна лікарня;

Гайсинська центральна районна лікарня;

Ямпільська центральна районна лікарня.

За словами директорки департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА Людмили Грабович, усі вони до кінця цього року мають набути статусу багатопрофільних та окружних лікарень інтенсивного лікування. Лише дві з них матимуть другий ступінь (вважатимуться потужнішими) - Вінницька МКЛШМД та Могилів-Подільська ОЛІЛ. Решта будуть лікарнями першого ступеня.

«Тобто, якщо ми зараз говоримо про мережу опорних лікарень, то це ще не є БЛІЛи і ОЛІЛи. До кінця року ці лікарні повинні перетворитись у лікарні, які будуть навантажені екстреною медичною допомогою. Тобто це лікарні, які в режимі 24/7 будуть надавати своїм кадровим складом допомогу в екстрених випадках. Це, як правило, інсульт, інфаркт, складні пологи, неонатологія, політравми – наприклад, після автокатастроф тощо», - говорить Л.Грабович.

Щодо того, як визначався перелік цих лікарень, то, за словами директорки профільного департаменту, формувався він експертами за чіткими критеріями. Хоча й після того доводилось вносити корективи.

«Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участі представників НСЗУ, мінрегіону, і представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та ОДА. Експертів USAID було багато і вони брали дуже активну участь у цьому процесі. Вони вивчали медичну статистику, статистику смертності, карту доріг, потужність лікарень, їхнє обладнання, кадровий склад. Експерти зробили і надіслали нам. Ми із запропонованим ними списком не погодились. Наприклад, у списку, який вони нам прислали, до лікарень другого ступеня була віднесена «пироговка», яка в принципі – третинного рівня і до всього цього не має стосунку. Там ще була Вінницька ЦРЛ – лікарня добра, але ж поруч є потужна міська лікарня №1. Тому ми написали, що ми не згодні з тим переліком. Ні Шаргорода, ні Крижополя, які сьогодні бунтують, у цьому списку не було», - розповідає Л.Грабович.

Водночас, директорка департаменту визнає, що відстоювати місце у списку для Крижопільської та Шаргородської лікарень не стали. Більше того, попросили виключити звідти, окрім «пироговки» ще й Немирівську лікарню:

"У принципі, Немирівська ЦРЛ має бути опорною, бо це одна з «притрасових» лікарень, куди мали б звозити постраждалих в автокатастрофах. Але я побувала в Немирівській лікарні – це жах: таких лікарень, мені здається, навіть у війну не було. Якби її довели до путя, вона обов’язково мала б входити до переліку опорних… І ми написали свій перелік, у який внесли ще Ямпіль, який став каменем спотикання для Шаргорода і Крижополя. Ямпільська лікарня не велика. Але вона знаходиться «на краю географії» - як Бершадь і Могилів-Подільський. Це гориста місцевість і, якщо з Ямполя, наприклад, везти у Крижопіль – це не можливо навіть при тому, що будуть і непогані дороги, і нові авто, які ми зараз очікуємо".

Зрештою, каже Людмила Грабович, рішення про опорні лікарні, можливо, ще буде переглядатись наприкінці року, коли, власне, вони й ставатимуть офіційно ОЛІЛами та БЛІЛами:

«Наприкінці року із цих восьми лікарень першого ступеня, можливо, не всі дійдуть до фінішу і стануть лікарнями інтенсивного лікування. Якщо вони не виконають усі ті вимоги, які прописані в нормативних документах, вони просто залишаться лікарнями планового лікування. Тоді в кінці року через МОЗ, через мінрегіон, КМУ можна провести зміни і додати якісь лікарні, які піднялися до належного рівня і претендують на лікарні інтенсивного лікування. Можливо, це покаже НСЗУ, покажуть випадки, за якими будуть сплачувати гроші кожній лікарні. Можливо, нам і не потрібно буде 10 лікарень, а НСЗУ покаже, що нам достатньо буде й шести опорних лікарень, які стануть ОЛІЛами. А інші будуть працювати у плановому порядку, хтось перетвориться на хоспіс, хтось на лікарню іншого профілю».

Та найголовніше, наголошує Л.Грабович, що ніхто не може закрити лікарню, окрім її власника. А це сьогодні - місцева влада.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї