Na Парижі

У Вінниці знайдені докази існування підземної «магістралі» на Єрусалимці, але важлива ділянка тиждень як знищена (ФОТО, ВІДЕО)

Новини Вінниці / У Вінниці знайдені докази існування підземної «магістралі» на Єрусалимці, але важлива ділянка тиждень як знищена (ФОТО, ВІДЕО)
Чимало вінницьких дослідників припускали існування потужної підземної магістралі від колишньої синагоги на Єрусалимці до узбережжя Південного Бугу. Останні досліди лише підтверджують припущення, що у Вінниці існував цілком широкий прохід, в якому людині було зручно долати відстань, не згинаючись. Виявлена ділянка довжиною до 10 метрів дозволяє встати у повний зріст.

Чимало вінницьких дослідників припускали існування потужної підземної магістралі від колишньої синагоги на Єрусалимці до узбережжя Південного Бугу. Останні дослідження лише підтверджують припущення, що у Вінниці існував цілком широкий прохід, в якому людині було зручно долати відстань, не згинаючись. Виявлена ділянка довжиною до 10 метрів дозволяє встати у повний зріст.

На відміну від сучасної сітки вулиць у колишньому мікрорайоні Єрусалимці, підземний тунель проходив більш зручним шляхом. Приміром, вулицю Петра Могили (колишню Михайличенка) він перетинав під кутом у 20-25 градусів. Припущення підтверджуються дослідженнями facebook-спільноти «Тіні. Вінниця».

Слід зазначити, що про існування підземних ходів у Вінниці завжди знали. Саме знали. Щоб не казали місцеві експерти, чиновники та краєзнавці зі стажем, а от комунальникам муровані тунелі були відомі. Майже завжди цегельну кладку кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя вони використовували як підпору при прокладанні труб водогону та каналізації.

Де б у районі історичного ареалу Вінниці дослідники з «Тіней» не натикалися б на підземні ходи, вони вже «експлуатувалися» співробітниками «Вінницяоблводоканалу» кількох поколінь. Звісно жодних дозволів на археологічні розкопки та узгоджень для прокладки чергових труб ніхто з комунальників не оформляв.

Чому можна казати про існування у недалекому минулому саме «магістралі» і які факти про це свідчать? Знахідки в одному з підвалів у будинку на вулиці Магістратській наочно демонструють існування саме такого тунелю, який проходив під фундаментом.

Сьогодні вже можна стверджувати, що він мав йти під сучасну Магістратську на глибині близько 1,5-2 метрів, а під вулицею Петра Могили – до 3 метрів. Наразі ще є залишки цієї магістралі за межами будинку.

Судячи з напрямку вона йде у бік нинішнього будівельного майданчику на вул. П. Могили під вулицею. Якщо уважно оглянути котлован, то видно рештки цегельної кладки, які, можна припустити, колись могли бути склепінням. Більш того, будівельники, дізнавшись про пошукові роботи «Тіней», самі принесли кілька цікавих артефактів, зокрема тарілку з нацистською символікою часів окупації. Виявилися небайдужими…

Чому без попередніх досліджень там вирито котлован, можливо знищено культурний шар, підземні приміщення (а залишки цегляних конструкцій на глибині понад 1 метр і зараз видно), окрема тема. Коли лише розпочалися роботи на майданчику, дослідники з «Тіней» намагалися потрапити на територію, але представники забудовника «попросили» залишити приватну власність.

Підземні ходи цікаві не тільки своїм існуванням або тим, хто і коли їх зруйнував. Серед шарів ґрунту та в самій кладці містяться цікаві артефакти. Раніше NaПарижі писав про знайдений під час ремонту підвалу у будинку «ключ від Єрусалимки» у формі «зірки Давида». В шарах ґрунту знайдено ще й інший ключ – менший за розмірами. Він не такий «презентабельний».

Також наткнулися дослідники на гранітний куб з написом «Gnivan 1942». Можна припустити, що це елемент пам’ятника, який зроблено у передмісті Вінниці у період нацистської окупації, чи символічна частинка храму Давида, що зберігалася вінничанами на знак шани та віри.

Заслуговує на увагу порцелянова тарілка з написом «Duisdorf». Нині це околиця Бонна, колишньої столиці ФРН, саме там існувало скляне виробництво, яке закрили після Другої світової війни.

Зазначимо, що всі «артефакти» знайдено фактично у смітті. Саме там «зберігалися» старовинна чавунна плита, кочерга, окуляри початку минулого сторіччя, скляна тарілка періоду Російської імперії та бронзові ложки початку ХХ сторіччя, більш пізнішого часу виготовлення глиняні глечики.

Частина ходу на відстані майже 10 метрів, про яку вже можна казати як попередньо досліджену, обладнана трьома арками. Судячи зі всього, їх створювали під несучими стінами будинку. Склепіння викладено цеглою, а от підлога виключно глиняна. А це може свідчити про те, що такий тунель не зручно використовувати саме для зливу стоків. Мабуть тому комунальники прокладали труби поверх мурованих ходів, або вмуровували їх в стінки. 

Сподобалася стаття? Розкажи про неї