Na Парижі

У Вінниці відбулася презентація проекту «Заговори - і я тебе побачу» (ФОТО)

Новини Вінниці / У Вінниці відбулася презентація проекту «Заговори - і я тебе побачу» (ФОТО)
В HUB «Місто змістів» 24 червня відбулася презентація фотовиставки та фільму проекту «Заговори – і я Тебе побачу». Основні засади проекту акцентовано на вінницьких жінках-безхатченках , тобто людях, які потребують допомоги.

В HUB «Місто змістів» 24 червня відбулася презентація фотовиставки та фільму проекту «Заговори – і  я Тебе побачу». Основні засади проекту акцентовано на вінницьких жінках-безхатченках , тобто людях, які потребують допомоги.

Нажаль на сьогоднішній день тема жінок-безхатченків в Україні практично не вивчена. В Мінсоцполітики стверджують, що безпритульних (на 2015 р.) у країні загалом нараховується 16 тисяч. Голова комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря повідомив, що станом на 1 січня 2016 року в Україні було майже 35 тисяч офіційно зареєстрованих безхатченків.

За даними громадських організацій, приблизна кількість жінок серед безпритульних – 27-30%. Статистичних даних стосовно життя відповідних осіб у Вінниці немає.

Проектна робота розпочалася в січні 2019 року у Вінниці. За цей час героїнями проекту стали 20 безпритульних жінок, з яких лише три захотіли піти до притулку. На проект виділено 99 700 гривень, і значна сума з цих коштів пішла на зйомки кінофільму «Заговори – і я Тебе побачу», в якому взяло участь 6 героїнь.

Також в рамках проекту є репортажна фотографиня зі Львова Роксолана Поцурко відзняла серію фотографій про безпритульних жінок з описами їхніх долей. Інформація про героїнь записана з слів та не піддавалася детальній перевірці. Про це повідомляють організатори проекту. Поки що проект набирає оберти, а про подальші плани розповідає координатор, голова ГО «Вісь» Світлана Дубина:

«Ми хочемо продовжити знімати. Базово ми надаємо та будемо надавати допомогу на особистому рівні. Ми дуже серйозно лобіюємо перед міськими службами для того, аби було зроблено самі такі прості притулки в місті, де безпритульні люди могли б помитися, прийти в себе, поїсти,можливо і протверезіти і далі, в нормальному стані, приймати рішення на рахунок того, що робити далі».

Сподобалася стаття? Розкажи про неї