Na Парижі

У Вінниці 76-річницю визволення міста від нацистської окупації відсвяткували без урочистостей

Новини Вінниці / У Вінниці 76-річницю визволення міста від нацистської окупації відсвяткували без урочистостей
Вінниці сьогодні відзначає 76-річницю визволення від нацистських загарбників. Вперше за кілька останніх десятирічь свято відбулося без урочистостей. Вінничани дотримуються режиму самоізоляції.

Вінниця сьогодні відзначає 76-річницю визволення від нацистських загарбників. Вперше за кілька останніх десятирічь свято відбулося без урочистостей. Вінничани дотримуються режиму карантину та самоізоляції.

Біля Меморіалу слави у Вінниці жодного букету квітів. Площу вже облюбували голуби, іноді через сквер мандрують поодинокі перехожі.  

Як нагадують у Центрі історії Вінниці, операція по визволенню міста розпочалося 4–5 березня 1944 року. Було задіяно сили Першого та Другого Українських фронтів. Безпосередні бої за Вінницю вела 38-а армія генерала Кирила Москаленка, а учасниками військових дій були майже півмільйона військових, з яких 125 отримали звання Героя Радянського Союзу.

Жахливий період нацистської окупації у регіоні був особливо жорстоким, зважаючи на ряд обставин: розподіл Вінницької області на дві зони окупації (німецьку та румунську), функціонування військово-польових ставок вищих партійних та військових посадовців Третього Райху, найвідомішою з яких була ставка Адольфа Гітлера "Вервольф".

За період окупації вінничани пережили:
- два масових розстріли єврейського населення, що відбулися 19 вересня 1941 р. та 16 квітня 1942 р. (кількість жертв біля 20-25 тисяч);
- викриття жахливого злочину радянського режиму – розкопки у 1943 р. невинно страчених жителів міста й області, в результаті чого було ексгумовано 9439 жертв, з яких ідентифіковано 679;
- жорстоке знищення пацієнтів Вінницької психлікарні – з 1720 хворих, які перебували в липні 1941 р. в лікарні, на 14 лютого 1944 р. в живих залишилося 50 осіб;
- перебування в гетто, концентраційних та трудових таборах;
- непосильні податки та примусові роботи, насильницьке вивезення на роботу до Німеччини – всього біля 13 тисяч «остарбайтерів»;
- перманентні репресії та смертні страти за будь-який опір;
- щоденну боротьбу за життя з голодом, хворобами та постійною загрозою фізичного знищення.

20 березня 1944 року для більшості жителів міста завершилася більш як трирічне перебування під окупацією, в нестерпних умовах смерті й ненависті, страху й відчаю, насилля й розрухи. З майже 100 тисяч містян до війни у Вінниці 1944 р. залишилося менше половини.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї