Na Парижі

Староста з Вінниччини Юрій Мельник: "Я радів, як мала дитина, коли дозволили об'єднуватись громадам з різних районів"

Новини Вінниці / Староста з Вінниччини Юрій Мельник: "Я радів, як мала дитина, коли дозволили об'єднуватись громадам з різних районів"
Села Могилівку та Демидівку, що входять нині як старостинський округ до Гніванської ОТГ на Вінниччині, знають за чудовими краєвидами, грибними місцями, прекрасним місцем відпочинку - Блакитним озером. Але відомі вони ще й тим, що були одними з "першопрохідців" процесу децентралізації. Більше того, колишня Демидівська сільська рада Жмеринського району вирішила об'єднатися із містом Гнівань, що територіально - у сусідньому Тиврівському районі. До весни 2017 року, коли парламент ухвалив відповідний законопроект, зробити це було практично неможливо.

Села Могилівку та Демидівку, що входять нині як старостинський округ до Гніванської ОТГ на Вінниччині, знають за чудовими краєвидами, грибними місцями, прекрасним місцем відпочинку - Блакитним озером. Але відомі вони ще й тим, що були одними з "першопрохідців" процесу децентралізації. Більше того, колишня Демидівська сільська рада Жмеринського району вирішила об'єднатися із містом Гнівань, що територіально - у сусідньому Тиврівському районі. До весни 2017 року, коли парламент ухвалив відповідний законопроект, зробити це було практично неможливо.

А ще ці села відомі своїм старостою, який на цю посаду пішов із "вищих ешелонів" обласної влади - чи не єдиний в Україні випадок такого підвищення. Саме без "лапок" просить писати це слово Юрій Мельник, бо, каже, це, справді, дуже висока відповідальність - щодня звітувати перед людьми не через телебачення чи соцмережі, а віч-на-віч.

Нині події 2017 року Юрій Володимирович називає історичними:

"Коли почався процес децентралізації, у громади Демидівки та Могилівки виникла дилема - куди приєднатися. Зрозуміло, що Жмеринська РДА робила все для того, щоб залишити Демидівську сільську раду в Жмеринському районі. Адже це була самодостатня громада і, як з'ясувалось пізніше, третину всього бюджету району забезпечувала робота саме наших підприємств. Найпотужніше з них - ТОВ "Демидівський граніт". Тому Жмеринка й не хотіла ніяк нас "відпускати".

На той час Юрій Мельник працював у Вінницькій ОДА - керував відділом оборонної та мобілізаційної роботи, перед тим був керівником потужної фракції в обласній раді, а ще раніше - заступником начальника обласного управління внутрішніх справ. Навіть не думав, що буде старостою села, але оскільки сам родом з Могилівки і на той момент уже проживав там, то прийшов на збори, де йшлося про створення ОТГ. Каже, з єдиною метою: переконати мешканців села, що найоптимальніший варіант - об’єднуватися із містом Гнівань.

"Якось так склалося історично й географічно, що Могилівка і Демидівка тяготіли до Гнівані, - розповідає Ю.Мельник. - Там ще наші батьки, діти й прадіди працювали. Так, була серйозна перешкода - різні райони. І ми з нетерпінням чекали, поки Верховна Рада внесе зміни до законодавства і дозволить об'єднуватись громадам з різних районів.  Я згадую, як це трапилось - коли Верховна Рада проголосувала. Я тоді радів як мала дитина. Я тоді працював  ще в ОДА, але на роботі кричав: "Ура!", телефонував міському голові Гнівані, казав, що нарешті ми зможемо об'єднатися. І, дійсно, час показав, що це було дуже правильно і мудро".     

Не всі, звичайно, погоджувались на такий варіант об'єднання. Наприклад, у Демидівці громадська думка розділилася фактично навпіл: частина людей хотіли до Браїлова Жмеринського району, бо Демидівка трохи ближче до цього селища. Та й в Могилівці були питання: дехто з активу села вважав, що потрібно залишатися у Жмеринському районі.

"Я тоді на зборах вийшов і сказав: "Не слухайте нікого: ні одного голову РДА, ні іншого, ні міського голову Гнівані, ні селищного голову Браїлова. Послухайте, що підказує ваше серце". І громада одноголосно висловилась за те, щоб приєднатися до Гнівані. Коли створили ОТГ, сукупний бюджет громади зріс у кілька разів за рахунок того, що і в Гнівані є свої підприємства, і в Могилівці. Надходять серйозні податки, є кошти, щоб розвиватися. За 2,5 року, відколи створили ОТГ, тільки на розвиток інфраструктури двох сіл нашого старостинського округу спрямували майже 9 мільйонів гривень: ремонтували будинки культури, дороги, центральну площу, водогони тощо. Перед тим бюджету розвитку не було зовсім, а ті крихти, що були у сільраді, йшли на зарплату. Нічого не робилося фактично 25 років, через банальну причину - не було коштів".

Тепер у старостинському окрузі Демидівки та Могилівки відремонтовані будинки культури, побудовані водогони.

Староста довго оббивав пороги офісів мобільних операторів, бо зв'язку в селах не було ніякого, тепер встановлено мобільну станцію і навіть швидкісний Інтернет підведено. Відремонтовано місцеві школи, садочки, зараз ремонтують амбулаторію. А починали, звичайно із доріг. Не без проблем, багато з яких можна вважати бюрократичними:   

"У нас проблема в тому, що через Гнівань, Демидівку і Могилівку пролягає дорога обласного значення "Браїлів - Тиврів". Це найпроблемніша дорога, зрозуміло, що потрібно було її ремонтувати, вона ще залишається не в такому стані, як потрібно. Ми можемо тільки співфінансування виділяти. Але якраз по дорогах у нас було зроблено багато. Звісно, не достатньо, але, принаймні, частину центральної вулиці Першотравневої, яка 40 років чекала асфальту, ми заасфальтували. Так само заасфальтували частину дороги, яка йде до школи в Демидівці. Фактично всі дороги ми грейдеруємо весною і восени, тому вони в нас непогані".

- Важко старості села "вибивати" гроші з міського бюджету на свій старостинський округ?

- Ми, коли входили до складу громади, домовились про те, що всі кошти, які будуть надходити до бюджету від діяльності підприємств, які працюють в наших селах, мають виділятися саме для розвитку наших сіл. Справді, вдається це непросто, бо в нас всього чотири депутати, які представляють інтереси Могилівки і Демидівки. Але ми завжди знаходили взаєморозуміння з міським головою та депутатським корпусом. На всі проблемні питання міська рада кошти знаходила і виділяла.

- Зараз які найпроблемніші питання?

- Дороги, звичайно. Найбільша проблема - це стан відрізку дороги до Гнівані. Якщо ми цю частину дороги зробимо, тоді, я вважаю, і Демидівка, і Могилівка будуть ідеальними для того, щоб можна було тут проживати молодим сім'ям, купувати будинки, бо є все: газ, вода, зв'язок, Інтернет. Потрібна ще державна політика, аби зацікавлювати людей жити в селі - тоді наші села, дійсно, матимуть перспективу.

- Сьогодні люди з міста ще не хочуть переселятися в Могилівку і Демидівку?

- На жаль, дуже мало. По Могилівці за останніх два з половиною роки не приїхала жодна сім’я з дітьми. Є три таких родини в Демидівці. Школу там ми зберегли, але були змушені цього року з дев'ятирічки зробити початкову школу. Там було близько 40 дітей. Змушені були понизити ступінь школи і в Могилівці, бо найбільша проблема - відсутність дітей. Цього року у Могилівці, де проживає 1,5 тисячі мешканців, народився тільки один хлопчик. У Демидівці, де вдвічі менше людей, народилося четверо дітей. Виникла така проблема, що через шість років невідомо, чи буде перший клас... Хоча ми зробили багато для ремонту шкіл в обох селах, садочки відремонтували.

- Вас теж торкнулась загальнодержавна проблема з ФАПами, які по селах вимушені були позакривати?    

- Дякувати Богу, такої проблеми у нас немає. Зараз триває ремонт амбулаторії сімейної медицини у Могилівці. У Демидівці є ФАП, який, на мою думку, в нормальному стані. Ми зараз шукаємо кошти, щоб відремонтувати частину приміщення. Були питання, бо ФАПи в селах зараз не фінансуються з державного бюджету, але міська рада знайшла кошти і сьогодні в нас у Демидівці функціонує повноцінний ФАП і проблем з цим немає. Тим більше, що поруч у Гнівані - центрі громади - є дуже гарна лікарня, яку, знову ж таки, мали закривати, але після створення ОТГ її вдалося зберегти і зробити там капітальний ремонт. Як на мене, то вона - одна з кращих у Вінницькій області серед такого рівня закладів. До неї від нас 3-4 кілометри. Тому стоїть ще питання відкриття маршруту Демидівка - Могилівка - Гнівань - Ворошилівка - Потоки. Він має об'єднати фактично всі населені пункти майбутньої - уже розширеної громади. Ми якраз цим зараз займаємось.

- Але у вас й непогане сполучення є з Вінницею?

- У нас тільки три зупинки електрички: Демидівка, Могилівка і Гнівань. Зараз Селище приєднається і в громаді буде чотири зупинки електрички - майже як трамвай. Крім того, п'ять разів на день курсує маршрутний автобус Демидівка - Вінниця через Гнівань.

- Якщо з наступного року громада суттєво збільшиться, потрібно буде додаткові гроші шукати...

- Зрозуміло, що після доєднання цілого ряду сіл той загальний "пиріг", який ми маємо, тобто бюджет, потрібно буде порівну ділити на всіх. Тут має бути розроблена якась концепція. Вона, в принципі, вже існує. Як, як староста, коли вважав, що на Могилівку і Демидівку йде менше коштів, то завжди на сесіях міської ради говорив, що має бути принцип розподілу за кількістю населення. Хоча я вважаю, що всі населені пункти, потрібно розвивати так, щоб вони підтягувались до рівня центру громади - Гнівані. Другий принцип розподілу коштів має враховувати найболючіші проблеми, які є в кожному селі.

- Із привабливих місць, куди могли б їхати туристи, село має тільки Блакитне озеро? Чи є ще місця, які можна відвідувати?

- У нас взагалі дуже гарні місця, тому що тут сходяться річка Південний Буг та річка Рів, поруч - Блакитне озеро, яке влітку переповнене відпочивальниками. Було дуже гарне місце в Демидівці, яке називали "Демидівський водопад". Але, на жаль, після будівництва там малої ГЕС водопад перестав існувати через малий запас води. Тому, поки що, основна принада - це Блакитне озеро. І дуже полюбляють до нас приїжджати рибалки та грибники. Навколо ліс і якщо восени підуть дощі, то опеньки у нас можна буде, як кажуть, косою косити.

- Як Ви ставитесь до законодавчих новацій щодо того, що старосту тепер не будуть обирати?

- Категорично проти. На мою думку, це "останній удар" саме по сільських населених пунктах і по селищах, де були старости. Те, що зробили стосовно права жителів села обирати собі очільника, це - дуже неправильно. Як би там не було, ці так звані "непрямі вибори" - насправді, призначення. Основний аргумент тих, хто вносив ці зміни був такий, що іноді виникають суперечки між старостою і головою ОТГ. Відверто кажу: у нас постійно виникали суперечки з міським головою. суперечки не через якісь особисті претензії. Я, як староста, маю думати про те, щоб максимальна сума коштів йшла на розвиток сіл Демидівки і Могилівки. Я розумію і міського голову: у Гнівані більше виборців і він має думати про основні пріоритети для міста. Уявіть собі, що зараз за пропозицією міського голови депутати оберуть старосту. Він змушений буде "в рота заглядати" міському голові, годити йому, сперечатися уже не буде. А на мою думку, навпаки має бути той староста, який не завжди погоджується з депутатами чи з головою ОТГ. Тоді буде результат, бо в дискусії народжується істина. 

Щодо питання обрання старост, то Юрій Мельник готовий запропонувати майбутньому голові ОТГ, якого оберуть у жовтні компромісний варіант - як і закону дотриматись і надати людям право вибору. Каже, було б добре у кожному селі провести загальні збори, вислухати людей, щоб вони запропонували одну - дві - три кандидатури. А потім у кожному населеному пункті можна було б провести опитування або ж навіть "неформальні" вибори старости. Тоді голова зможе приймати рішення, спираючись на думку громади.

Підписуйтесь NaПарижі в Telegram
Сподобалася стаття? Розкажи про неї