Na Парижі

Що загрожує Вінниччині й Україні в цілому після закінчення кризи? Економісти надали страхітливі прогнози

Новини Вінниці / Що загрожує Вінниччині й Україні в цілому після закінчення кризи? Економісти надали страхітливі прогнози
Передбачення Кабміну стосовно спаду економіки в 2020-му різняться майже удвічі з прогнозами економістів. Останні впевнені, що реальна ситуація може виявитися найгіршою за багато десятиліть й безробіттям досягне величезних масштабів. Наприклад, під час світової фінансової кризи в 2009-му рецесія становила всього 0,1%, прогноз на цьогоріч складає 3%. Тобто ситуація буде в 30 разів гіршою.

Передбачення Кабміну стосовно спаду економіки в 2020-му різняться майже удвічі з прогнозами економістів. Останні впевнені, що реальна ситуація може виявитися найгіршою за багато десятиліть й безробіття досягне величезних масштабів. Наприклад, під час світової фінансової кризи в 2009-му рецесія становила всього 0,1%, прогноз на цьогоріч складає 3%. Тобто ситуація буде в 30 разів гіршою.

Як повідомляє Oбозреватель, у МВФ зазначили, що Україна постраждає сильніше, ніж більшість сусідніх країн. Бюджет України переписали з огляду на те, що падіння становитиме 3,9%. Фонд упевнений, що реальна ж рецесія буде 7,7%. Для порівняння, Білорусь впаде на 6%, Росія – на 5,5%, Польща – на 4,6%, Хорватія – на 9%, Португалія – на 8%.

Але й тут є хороша новина. МВФ очікує, що вже в 2021-му економіка України зросте на 3,6%. Тобто криза масштабна, але коротка. Вперше проблеми в економіці виникли не через структурні економічні негаразди, занепад ринків і накопичені дисбаланси, а через поширення вірусу і карантин.

Однак, що реально означатиме для Вінниці й України в цілому падіння економіки? Скорочення робочих місць, закриття підприємств, зростання чисельності злиденних громадян, падіння добробуту всього населення планети. Фонд уже назвав цю кризу найбільшою з часів Великої депресії (1929-1939 роки).

Як стверджують у МВФ:

"Ця криза не має аналогів, існує значна невизначеність щодо її впливу на життя людей і їхні джерела прибутку. Багато що залежить від епідеміології вірусу, ефективності заходів стримування, а також від розробки терапевтичних засобів і вакцин, які важко передбачити.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабміну 15 квітня повідомив:

"Кількість безробітних, зареєстрованих  Україні зараз, збільшується і різко зросла майже вдесятеро, в  порівнянні з тими цифрами, що існували перед введенням карантину. Тобто, станом на 13 квітня кількість безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, становить 387,5 тис. осіб, що на 70 тис. (або на 22%) більше за показник на цю ж дату минулого року".

Але це тільки початок, припускають у Міжнародній організації праці. Згідно з прогнозами, у другому кварталі 2020 року криза, пов'язана з пандемією COVID-19, призведе до скорочення на 6,7% загальносвітового обсягу робочого часу, що еквівалентно повному робочому часу 195 мільйонів працівників.

Серйозних втрат зазнають групи держав із різними рівнями доходів, але найбільшою мірою це стосується країн із рівнем доходів, що вищий за середній (7%, або повний робочий час 100 млн працівників). Це набагато перевищує за масштабами наслідки фінансової кризи 2008-2009 років.

За оцінками МОП, найбільше постраждають сфери:

  • готельний бізнес;
  • громадське харчування;
  • обробна промисловість;
  • роздрібна торгівля;
  • комерційна і адміністративна діяльність.

"Як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, працівники та підприємства опинилися перед лицем катастрофи, – заявив генеральний директор МОП Гай Райдер. – Ми повинні діяти швидко, рішуче та всі разом. Від того, наскільки безпомилковою та оперативною буде наша реакція, залежить, виживемо ми чи зазнаємо занепаду".

Сподобалася стаття? Розкажи про неї