Шарій і Віннниця. Медіавійна з виходом в офлайн

«Маркерна» за президентства Порошенка Вінницька область, зокрема, і сама Вінниця, не припиняє і сьогодні бути місцем «медіасрачів», а з огляду на їхні масштаби – «медіасрачиків». Місцеві прихильники «Партії Шарія» і окремі місцеві журналісти увійшли в клінч, і вихід з цієї позиції може стати цікавим кейсом. Адже кожен крок однієї зі сторін протиборства відкриває нові цікавинки стосовно прозорості дій і політичних партій, і місцевих ЗМІ.

Поки що апофеозом стало побиття шеф-редактора інтернет-видання «Вежа» Андрія Качора в нічний час у кафе. Але цим подіям передував «інформаційний артобстріл».

Андрій Качор описує події до серпня так:

1. В понеділок, 8 липня на нашу сайті була опублікована новина про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії проросійського діяча Анатолія Шарія. Нейтральний матеріал, який лише зафіксував подію, яка відбулася.
2. Буквально за кілька годин після публікації Анатолій Шарій робить майже 15-хвилинний фільм про мене, мою дружину та мого 4-річного сина, в якому погрожує моїй родині та ображає навіть дитину. Станом на зараз це відео подивилося понад півмільйона людей.
3. Протягом короткого часу після виходу “кіна”, масові скарги фанатів проросійського блогера блокують мою сторінку на Фейсбук, не даючи мені змоги відповісти.
4. Ще протягом кількох наступних годин (і досі) я отримую сотні погроз фізичною розправою мені, моїй дружині, моєму сину і журналістам “Вежі” різноманітними способами, які надходять з України, Росії, ОРДЛО та Криму.
5. Під дописом Шарія про мене з’являється коментар працівниці вінницького дитсадка Олени Панасюк, куди ходить мій син. Вона, будучи прихильницею проросійського блогера, повідомляє йому та його агресивним прихильникам, в який саме дитсадок ходить мій син, деталізуючи його місце розташування.
6. Протягом цього ж дня з’являється інформація про те, що вінницькі прихильники Шарія планують атаки на моє помешкання (адресу якого вони, найпевніше, також дізналися від виховательки в дитсадку). Зокрема планувалося здійснити фізичний напад на мене, облити під’їзд, в якому я проживаю, свинячою кров’ю, атакувати офіс, де працює моя дружина, а також “виловлювати по одному” журналістів “Вежі”.
7. За тим з’явилося наступне відео Шарія, в якому він анонсує масштабну акцію протесту під стінами центрального офісу СБУ в Києві через цю саму публікацію “Вежі”, стверджуючи, що нібито саме автор цих рядків організував акцію зі спалення символіки проросійської партії Шарія.

Як повідомляв ІМІ, 12 липня слідчі Вінницького відділу поліції розпочали кримінальне провадження за ознаками ст. 345 (1) КК України (“Погроза або насильство щодо журналіста”) за фактом погроз на адресу головного редактора інтернет-видання “Вежа”.

13 липня в центрі Вінниці до Качора підійшли двоє прихильників Шарія, які почали знімати його на відео та в агресивній формі вимагали вибачитися за матеріали, опубліковані ним про діяльність Шарія та його вінницького осередку.

А 31 серпня невідомий у нічний час побив Андрія Качора. У коментарі ІМІ Андрій Качор повідомив, що лікарі діагностували йому забиття м’яких тканин, гематоми, садна, ознаки струсу мозку. Також у нього запухле око. “Бив мене безпосередньо один. Ще, здається, двоє були поруч типу “на шухері”. Я звернувся до поліції та до лікарів”, – сказав він, додавши, що нападника раніше не зустрічав.

За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України ("Умисне легке тілесне ушкодження"). Але згодом підозрюваному в нападі на шеф-редактора видання “Вежа” Андрія Качора, мешканцю Вінниччини Артему Артеменку змінили обвинувачення. Тепер чоловік підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 345-1 (“Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності”). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років.

В свою чергу Анатолій Шарій заявив, що відтепер він збиратиме інформацію на «власника» ресурсу «Вежа», вінницького міського голову Сергія Моргунова. Чому слово «власник» взято в лапки? Все просто – навіть сам шеф-редактор «Вежі» Андрій Качор каже, що забув, хто ж є власником очолюваного ним ресурсу. Телеканал «Вінниччина» випустив «Спецрепортаж» про події, пов’язані із побиттям Андрія Качора, де також висвітлив питання медіапрозорості ресурсу:

Про те, що видання не відповідає критеріям медіапрозорості зазначалось і в дослідженні ІМІ.

Андрія Качора також звинувачують у тому, що він у коментарі дозволив собі рекомендувати загуглити «Одеса, 2 травня, шашлики»:

Але в цьому прихильники Анатолія Шарія нічого нового не відкрили. Вінницька активістка Таїса Гайда ще у вересні 2017 року публікувала коментар Андрія Качора, де він писав: «Що стосується шашлика з колорадів, ну, печально, що через це було потім стільки гемору, не більше». І додає: «Цитату про «сепарів правильно спалили» з боку Юсова я не бачив в оригіналі, але повністю погоджуюсь з цим визначенням».

Цікаво, що згаданого Качором Андрія Юсова, колишнього радника міського голови Сергія Моргунова, пов’язують з тим, що саме він «привіз» редактора «Вежі» з Броварів до Вінниці. Більше того, сам Юсов фігурує у доповіді «Комісії 2 травня»: «Після подій, що відбувалися в ТЦ «Афіна» один з лідерів «Євромайдану» Андрій Юсов на вул. Преображенській організовує та закликає активістів «Євромайдану» рухатися на Куликове поле, де знаходяться представники «Антимайдану».

Також окрім «Вежі» про масовану цифрову атаку заявив і ще один вінницький сайт. Журналісти «Вінмедіа» пов’язують неможливість розповсюдження своїх матеріалів у мережі Facebook численними скаргами прихильників «Партії Шарія» через матеріал про діяльність вінницького осередку політичної сили.

Окремо варто написати і про роботу вінницької поліції. Анатолій Шарій одразу після заяви Андрія Качора у соцмережі виклав відео із Артемом Артеменком, який і побив журналіста. Щоправда, вінничанин стверджує, що дав Качору «підсрачник», а не вдарив у обличчя. Поліція відшукала нападника значно пізніше. І відкрила провадження не за статтею 345-1, а за 125. Тобто, не напад на журналіста, а «легкі тілесні».

Щоправда, потім поліція перекваліфікувала-таки інцидент у 345-1. Чому так? Адже логічно було б відкрити провадження саме за 345-1, знайти чи не знайти склад злочину, зібрати свідчення, фактаж – а потім перекваліфікувати чи не перекваліфіковувати у 125. У цьому випадку все було б зрозуміло. Але у поліції своя логіка про яку, маємо надію, дізнаємось згодом.

До речі, побиття журналіста Богдана Новака вінницька поліція розслідує вже більше двох років. А віз і нині там…

Антон Булгаков, регіональний представник ІМІ у Вінницькій області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Фото: rbc.ua