Na Парижі

Під Вінницею залишився старовинний турецький обеліск на місці загибелі османських воїнів. Знавці наголошують на кількох версіях походження

Новини Вінниці / Під Вінницею залишився старовинний турецький обеліск на місці загибелі османських воїнів. Знавці наголошують на кількох версіях походження
Хоча колись Вінниччина на васальних умовах входила, як Сарматське князівство, до Османської імперії залишків перебування турків в області майже не залишилося. Чи не єдина пам’ятка про войовничих південних сусідів збереглася у Стрижавці. Втім, між істориками точаться суперечки відносно її походження та часу побудови.

Шановні громадяни!

просимо бути солідарними

та виконувати прості правила.

Все буде Україна!

Хоча колись Вінниччина на васальних умовах входила, як Сарматське князівство, до Османської імперії залишків перебування турків в області майже не залишилося. Чи не єдина пам’ятка про войовничих південних сусідів збереглася у Стрижавці. Втім, між істориками точаться суперечки відносно її походження та часу побудови.

Повернувся до теми походження старовинного обеліску з написами на турецькій мові користувач Facebook під ніком Стогуно Чевал. Він нагадав, що у 1672-1699 Поділля входило до складу імперії турок-османів. Дослідник припустив, що старовинний мармуровий обеліск встановлено на кладовищі у південно-західній околиці сучасної Стрижавки саме на честь турецьких воїнів, які загинули в 1672-1699 роках.

Якщо були війська, то при гарнізонах розташовувалися й військові поховання, але з плином часу від більшості з них не лишилось і сліду. Таке можна припустити. За дивним збігом обставин, цей пам'ятник не значиться в охоронних списках, про нього немає ані слова в путівниках. Стогуно Чевал зазначає, що «між тим це чи не найстаріший об'єкт містечка» у передмісті Вінниці.

Втім є інша думка. У коментарях автору повідомлення суперечать щодо часу. Так, Сергіуш Мали вказує, що «на відміну від Подільського воєводства (землі на захід від Мурафи), Брацлавське та південь Київського воєводства (у ті часи) були окуповано не турками, а татарами і козаками Петра Дорошенка, пізніше Юрася Хмельниченка, Георге Дуки та інших османських пахолків».

Більш змістовне пояснення можливого походження обеліску з білого мармуру надав завідуючий сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА Михайло Потупчик. Він нагадав, що ймовірне його спорудження над могилою слід «перенести» на кілька століть.

«Під час російсько-турецької війни 1877-1878 років в палаці Грохольсьских розміщувався госпіталь для турецьких військовополонених. Біля шпиталю, там де тепер дитячий садок і невеличкий парк було влаштовано кладовище, де ховали померлих турків. В основному це були рядові, для яких не робили надгробків. Однак одна могила - це могила лейтенанта. Отже його єдиний надгробок і зберігся до сьогодні», - запевняє фахівець.

Більш того, він вказує, що спеціально запрошував турків, щоб вони прочитати напис. Але на жаль спроба не вдалася. Вони пояснили, що надпис зроблено на якомусь старотурецькому діалекті, а  частина слів пошкоджена.

Світлини обеліску надсилали до Туреччини до університету, де є знавці з філології. Напис прочитали, але через пошкодження не повністю.

За іншою версією оскільки палац Грохольських за добру сотню років до останньої російсько-турецької війни будували саме полонені турки. Можливо, ще ті, перші полонені, були першими похованими на тому цвинтарі, а пам'ятник дійсно встановлено ще за часів Марціна Грохольського у другій половині XVIII століття. Того і діалект не зрозумілий через давність…

Сподобалася стаття? Розкажи про неї