Мешканець Калинівки, що у Вінницькій області, утримує більше сотні папуг. Першого папужку чоловік назвав на честь дівчини, в яку був закоханий.
Михайло Воронков розповідає, як саме розпочалось його хобі.
«Свого першого хвилястого папужку я придбав ще у юності. Це була самочка і я назвав її на честь дівчини, в яку був тоді закоханий. Потім то одного папужку куплю, то пару. Дарував, роздавав, купував собі нових. Згодом вирішив спробував розводити папуг і захопився. І ось уже четвертий рік займаюся цим серйозно. У той рік, коли я починав, папуги були дешеві, їх продавали, як курчат, оптом по двадцять гривень», - зазначає орнітолог.
Свою «колекцію» Михайло Воронков розмістив у невеликій кімнатці. Правда, кожен вид має свою окрему клітку.
Господар зазначає, що папуги - непередбачувані птахи. Буває, що можуть влаштувати навіть бої між собою. Найвойовничніші — самки, вони можуть ні з чого влаштувати бої до крові, і навіть знищувати малят. Самці ж конфліктують лише під час спарювань.
Папуги - дуже уважні батьки, можна сказати, що гендерно-чутливі.
«Коли папуги висиджують пташенят, і самка, і самець беруть у цьому участь. Як вилуплюються малята, самець приносить самці їжу, а вона вже годує малят. Пташенята залишаються у гнізді два місяці і в цей період відбувається вже друга яйцекладка. Ось тоді мама висиджує яйця і доглядає за молодшими пташенятами, а батько — за старшими. Сімейне виховання», - зазначає пан Михайло.
Оскільки папуги доволі делікатні птахи, то за ними потрібен особливий догляд. Орнітолог порадам з інтернету не вірить. Каже, що у нагоді стає власний досвід, іноді доволі болісний.
«Бувало, що пропадали десятки птахів. Тоді хотілося все покинути. Наприклад, коли я тільки починав розводити птахів, не знав, що не кожне зерно їм підходить. Якось в мене не вистачало корму, я купив на базарі пшениці. Бачив, що вона трішки темнішого кольору, але не звернув на це уваги. Нагодував птахів, а на ранок половина з них загинула. Окрім проса, пшениці, соняшникових зернят, пташкам потрібні вітаміни — морква, буряк, сир, яйця. Купую і вітаміни у ветаптеці, бо через нестачу сонця у них починає випадати пір’я. Турбот вистачає», — каже Михайло Воронков.
Фото Калинівка.Сity.
