Парламентська ТСК вивчає ситуацію навколо Гніванського заводу спецзалізобетону

Новини Вінниці / Парламентська ТСК вивчає ситуацію навколо Гніванського заводу спецзалізобетону

Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради 30 вересня відвідала Гніванський завод спецзалізобетону, який належить Укрзалізниці. Парламентарі мали переконатися у причинах занепаду підприємства та зрозуміти, наскільки у цьому винні посадові особи УЗ. Остаточні висновки будуть зроблені під час засідання, але, перебуваючи на Вінниччині, нардепи не приховували свого ставлення до дій менеджменту компанії-перевізника.

Як повідомляє urm, причиною перевірки стала скарга профспілки підприємства щодо невиплати зарплати. Наразі завод має заборгованість 6,6 млн грн. Під час перевірки комісія також ознайомилася із поточним станом справ.

Проєктна потужність заводу становить 214 тисяч кубометрів продукції, але фактичні заплановані обсяги на цей рік складають лише 15%. На заводі планували завантажити виробництво на 35%, але в «Укрзалізниці» такі обсяги не погодили й зменшили, адже саме перевізник погоджує підприємству обсяги виробництва основної продукції – шпал та опор.

Депутатам  пояснили, що загалом бюрократія всередині УЗ позбавляє підприємство мобільності. Так, до липня 2021-го завод мав усе погоджувати з акціонером (УЗ). Не дозволялося навіть брати кредити на оновлення ліній виробництва. Ціни, за якими завод відпускає продукцію, теж погоджував перевізник.

«У нас хотіли взяти в оренду територію для виробництва снеків, але нам не погодили», - пояснив гостям директор заводу Олег Хардикайнен.

З 26 липня почав працювати новий порядок, за яким, щоб списати чи передати майно, завод має запланувати це у фінплані, котрий погоджує УЗ. Проте нинішній фінплан завод погодив у квітні, до настання змін у статуті, а тому підприємство має чекати 2022 року.

Показовою є ситуація з автодорогою: завод хоче віддати її місту, але без дозволу УЗ не може. Перевізник направляє завод у Мінінфраструктури, у МІУ відсилають до УЗ. Також завод просить забрати в них санаторій, який не працює з 2012 року.

Вирішити питання залежності від УЗ може збільшення ринку збуту, але, з огляду на те, що завод випускає в основному шпали та контактні опори, необхідне збільшення номенклатури продукції, а це нові виробничі лінії.

Підприємство подавало до наглядової ради «Укрзалізниці» стратегічний план, де передбачено закупівлю обладнання для виготовлення продукції для президентського «Великого будівництва».  В УЗ не погодили, адже немає фінансування. Також не погодили заводу план газифікації й закупівлі двох котлів.

«У 2020 році ми почали виробництво нового типу шпал, щоб виробляти ті шпали, які приймає УЗ. Старі вона не брала, і ми змогли продати їх «Метінвесту», бо вони лежали в нас з 2015 року», - зазначив керівник підприємства.

Наразі лише 15% продукції завод продає «на сторону», хоча, за словами керівництва, цей показник зріс з 5,9 млн грн у 2020 році до 17,3 млн грн у цьому році. Переважно це труби. 

Проте на підприємстві заявляють, що цього не достатньо, щоб «прогодувати» завод. Так, «Метінвест» замовляє 7 тисяч шпал – один тиждень роботи заводу. Водночас фінплан потребує 130 тисяч на рік. 

Зараз завод живе завдяки електрифікації колій. До кінця року тут мають поставити 1800 опор. Проте на підприємстві говорять, що, за умовами договору, перевізник розрахується лише у січні 2022 року. 

За словами очільниці ТСК Юлії Гришиної, першопричина такого стану заводу – це дії УЗ, яка не подає до фінплану витрати на активи. На її думку, недофінансуванням керівництво УЗ показує прибутки, поки заводи не отримують замовлення.

«Заводи УЗ на сьогодні не мають замовлень й просто гинуть на очах. Величезні об’єкти. Люди не отримують зарплати. Держбюджет втрачає податки. Це трагічна ситуація. Наше завдання – з’ясувати, чому такі заводи, які колись були «легендами», наразі не працюють», - зауважила Юлія Гришина.

ТСК розгляне ситуацію на заводі через одне засідання, адже наступне засідання комісії буде з правоохоронцями щодо інших питань.