На Вінниччині випадково знайшли поселення античних сарматів (ВІДЕО)

Новини Вінниці / На Вінниччині випадково знайшли поселення античних сарматів (ВІДЕО)

У Липовецькому районі Вінницької області випадково виявили античне поселення, яке фахівці датують добою черняхівської культури. Пласт давньої культури міг зникнути під ковшем екскаватора. Саме на цій ділянці розпочалися ремонтні роботи на магістральному газопроводі «Уренгой - Помари – Ужгород». Але коли були знайдені рештки, на Вінниччину запросили археологів, а ремонт відтермінували.

У Липовецькому районі Вінницької області випадково виявили античне поселення, яке фахівці датують добою черняхівської культури. Пласт давньої культури міг зникнути під ковшем екскаватора. Саме на цій ділянці розпочалися ремонтні роботи на магістральному газопроводі «Уренгой - Помари – Ужгород». Але коли були знайдені рештки, на Вінниччину запросили археологів, а ремонт відтермінували.

Під кількома метрами ґрунту знайдено посуд, залишки печей і льохів, а також предмети побуту давніх жителів лісостепу. Про це повідомляє ТСН.

«Споруда житлова, ями, де зберігалися припаси, наземні конструкції для живності - знайдена повна інфраструктура, модель заселення цього часу», - розповідає журналістам заступник директора з наукової роботи науково-дослідного центру НАН України Тарас Мілян.

Поселення, що фактично знайшли ремонтники й археологи, тягнеться на кілька сотень метрів. Поруч з ним вчені розкопали 22 поховання. Знайдений матеріал вивчають кілька десятків археологів з усієї України. Його датують початком 1 тисячоріччя.

«Знайшли і дорослі, і дитячі поховання. Було захоронення з різною кількістю намистин, знаходили навіть прикраса з 60-70-ти бісерин, тобто повне намисто. Ця жінка, можливо, належала до сарматського етнічного елементу», - вважає аспірантка Інституту археології Мар'яна Авраменко.

Знайдені скарби свідчать про те, що, крім землеробства і скотарства, жителі поселення займалися і гончарством, серед них були і склодуви, і ювеліри.

Наразі археологи припускають, що поселення належало до Черняхівської культури, яка існувала в 100–500 роках нашої ери. Переважно вона була поширена на території лісостепової України між Сіверським Донцем на сході та Дністром, Прутом і вздовж Бугу на заході, а також на південному сході Польщі. Окремі поселення «черняхівців» зустрічаються у Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії.

Переважно історики пов'язують «черняхівців» із державою готів (Оюм), хоча і відмічають поліетнічність населення цієї культури. На цій території у ті часи жили сармати, скіфи, даки, різні германські народи, а також предки сучасних слов’янських і литовських народів. Ймовірно, що нищівний удар Черняхівській культурі завдало нашестя азійських кочівників-гунів наприкінці IV ст., проте певний час вона ще зберігалась, поки більшість її носіїв не мігрувала на Захід, а у Лісостепу остаточно запанували орди кочових народів.