Na Парижі

На Вінниччині 9 місяців «нелегально» працювала швейна фабрика та виконувала замовлення для військових та медиків

Новини Вінниці / На Вінниччині 9 місяців «нелегально» працювала швейна фабрика та виконувала замовлення для військових та медиків
Дев’ять місяців невеличка швейна фабрика у селищі Браїлів на Вінниччині працювала на умовах нелегального «цеху», а своїм «директором» швачки називали місцевого депутата. Більш цікаве те, що вона весною 2020 року виконувала державне замовлення для Міноборони та жмеринських медиків, що набуло чималого розголосу. Через фірми з ознаками «прокладок» надходили бюджетні кошти, хоча фактично виробник не міг гарантувати якість засобів захисту від коронавірусу.

Дев’ять місяців невеличка швейна фабрика у селищі Браїлів на Вінниччині працювала на умовах нелегального «цеху», а своїм «директором» швачки називали місцевого депутата. Більш цікаво те, що піприємство весною 2020 року виконувало державне замовлення для Міноборони та жмеринських медиків, що набуло чималого розголосу. Через фірми з ознаками «прокладок» надходили бюджетні кошти, хоча фактично виробник не міг гарантувати якість засобів захисту від коронавірусу.

Почнемо з того, що у березні 2020 року одразу кілька ЗМІ, починаючи від місцевої Жмеринка.City до «Сільських вістей» та «5 каналу» повідомили про те, що «Браїлівська швейна фабрика «Браїлівчанка» погодилася пошити спеціальні костюми індивідуального захисту. Швачкам довелося самим створювати лекала за зразками готової продукції з мережі інтернет», а виконувати замовлення вони, за твердженням журналістів,погодилися без передоплати.

«Перед пошиттям ми довго шукали приклади і радилися з лікарями, як це зробити максимально для безпеки та зручності медиків. Працівники спочатку почали шити костюми на липучках, але коли поспілкувалися із лікарями, то нам порадили зробити костюми на зав’язках, адже під кожного вгадати розмір дуже важко», – наводяться слова людини, яку місцеве видання позиціонує як директора фабрики - депутата Жмеринської райради Валерія Похолюка.

Щодо коштів, то на засоби індивідуального захисту для медиків приватній фірмі, яка пов’язана з фабрикою, Жмеринська міська рада виділила 410 тисяч гривень, а Жмеринська районна рада – ще 700 тисяч. З одного боку депутат виглядає щирою людиною, яка підставила плече медичним закладам у боротьбі з COVID-19, а з іншого – як нібито «лобіст» підприємства у гарному розумінні слова, адже фабрика отримала кілька замовлень.

Однак, слід зауважити, що В. Похолюк на той час не був директором. Співвласником фабрики є ТОВ «Веллс-Інвест ВН» його сестри – Валентини Юр’євої. Він своєї частки позбувся і юридично весною 2020-го не мав жодного відношення до підприємства.

Виникають питання до депутатських корпусів, чи цікавилися вони, куди направляють бюджетні кошти? Адже 9 липня 2019-го за позовом управління Держпраці у Вінницькій області Вінницький окружний адмінсуд виніс ухвалу про припинення виробничої діяльності на потужностях Браїлівської швейної фабрики через невиконання приписів держоргану. А вони – приписи - стосувалися усунення недоліків, суть яких у неналежних санітарно-гігієнічних та технічних умовах на виробництві. Ухвалу не оскаржували в апеляційній інстанції, вона набрала чинності.

Таким чином, за рішенням суду фабрика має бути зупиненою, а обладнання - чекати перевірки. Проте попри заборону і формальне припинення діяльності, на ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» виробництво не зупинилося. Якщо фабрика працює попри заборону, то порушує закон і функціонує нелегально, як звичайний «підпільний цех».

Можливо, через цю заборону, як виявилося, органи влади розміщали замовлення не на ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», банківські рахунки якої заблоковані ДВС, а на ТОВ «Веллс-Інвест ВН» та інших. Фактично ці фірми використовувалися як «прокладки», адже, не маючи власних потужностей для пошиву, отримувачі коштів передавали замовлення на нібито зачинену фабрику. І звісно до всієї цієї не зовсім легальної схеми певне відношення мав місцевий депутат.

Чи працює така «сіра» схема і досі? Як з’ясувалося, наприкінці квітня на фабриці змінився менеджмент, який вирішив «все робити по закону», тому виробництво зупинилося. Хоча, звісно, певний опір існував…

Аби зберегти інтригу, почнемо з того, що у липні 2015 року депутат В.Похолюк та його рідні за Договором позики отримали від вінничанки Олени Лукашенко кілька мільйонів гривень, які вони зобов’язувалися повернути до 1 січня 2016-го. Договір позики був підкріплений Іпотечним договором, а майновим поручителем виступило ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», власником якого значилося ТОВ «Веллс-Інвест ВН». У вересні того ж року сторони узгодили, що позика дорівнює 60% статутного капіталу фабрики. Тоді «Веллс-Інвест ВН» продала саме цю частку О.Лукашенко. Попри такі зміни директоркою залишилася Ірина Колос, яка очолювала підприємство і раніше

«Коли термін позики закінчився, коштів мені не повернули. Мені здалося, що і повертати не збираються. Тому у листопаді 2016-го я перереєструвала заставне майно на себе. З тих пір можна зрозуміти мою цікавість справами фабрики, але директорка відмовляла на кожне моє прохання щодо звіту. Більш того, за незрозумілих причин у 2017-му відносно мене навіть кримінальне провадження порушили щодо спроби рейдерства. Слідчі його закривали, а ті, хто позичив гроші та не повертав, відновлювали. У лютому 2019-го І.Колос без моєї згоди, як власниці, надала нотаріальне доручення керувати фабрикою В.Похолюку, а незабаром сама себе звільнила – без рішення загальних зборів, що є грубим порушенням», - розповідає О.Лукашенко.

Далі керування підприємством В.Похолюком призвело до того, що у Держпраці змушені були звернутися до суду, аби зупинити його через перелік порушень умов праці задля запобігання виробничому травматизму.

«Наприкінці квітня 2020-го відбулися загальні збори, на яких мене обрали директором, - пояснює нинішній очільник підприємства Валерій Магдій. – Оскільки новий менеджмент та власницю охорона не пускала на територію, то саме я звернувся до поліції, аби надати всі документи та довести свій правовий статус. Потрапивши на підприємство, я був шокований тим, що, не зважаючи на судову заборону та численні порушення техніки безпеки, воно працює. Наразі незаконний виробничий процес зупинено».

Він припускає, що оскільки рішенням суду роботу підприємства було заблоковано, то, ймовірно, працівники отримували зарплатню «поза бухгалтерією». Мабуть, у медиків, які ризикуватимуть життям та здоров’ям виникнуть питання. І безліч.    

Припустимо, лікарям має бути цікаво, чи відповідають якісним критеріям засоби захисту, які за бюджетні кошти шили у фактично нелегальних умовах? Чи перевіряли відповідні служби якість, адже виробнику обґрунтовано складно її гарантувати…І останнє, чи візьмуть депутати, які підтримали ідею з виділенням коштів, відповідальність на себе у разі, якщо засоби захисту виявляться неякісними?

У 2014 році на Вінниччині ледь зам’яли скандал з виготовленням неякісних бронежилетів для військових. Їх робили за чималі бюджетні кошти з металу, що легко «прострілювався». Своєчасно процес зупинили. Складається враження, що інколи історія повторюється…

Фото: Жмеринка.City

Сподобалася стаття? Розкажи про неї