Вночі 6 липня росіяни завдали чергового удару по Харкову – ракети поцілили у корпуси національного педуніверситета імені Сковороди. Під руїнами будівель закладу рятувальники знайшли майже не пошкоджений пам’ятник Григорію Сковороді. Містика, адже корпус зазнав суттєвих пошкоджень. Історія повторюється, адже раніше росіяни знищили музей філософа поблизу Золочіва, і тоді теж вцілів пам’ятник Сковороді.

Почнемо з того, що у Москві серед цілей своєї спецоперації одразу вказали «денацифікацію» України. Ймовірно, це передбачає тотальне знищення української історії та культури. Саме таким завданням можна пояснити ракетні удари по закладам культури та освіти, зокрема на Харківщині.

Уродженець Полтавщини Г.Сковорода був філософом-містиком, богословом, поетом, байкарем, педагогом і композитором. Його називали Сократом… Мандрував мислитель переважно Слобожанщиною. В його філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування містик-пілігрим вважав самопізнання.

У російських джерелах Сковороду називають «російським і українським філософом», хоча писав твори він різновидами староукраїнської літературної мови, українською та латинською. Світогляд мислителя не вкладається у сучасну ідеологію рашизму. Мабуть, цим пояснюється мета нищення всього, з чим пов’язаний мандрівний філософ, який жив у XVIII сторіччі.  

Вночі 7 травня росіяни завдали ракетного удару по Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди. Музей у селі Сковородинівка Золочівської громади функціонував тут з 1992 року. Тепер будівля знищена. Під її уламками знайшли майже не пошкоджений пам’ятник мислителю. Магічним чином він вцілів.

А вже 6 липня з російської території було завдано удару по ХНПУ ім.Сковороди. Розтрощено головний корпус, постраждали бібліотека, університетський музей, ректорський відділ і факультет української мови та літератури. Загинув сторож. Спочатку вважалось, що зруйновано і пам’ятник філософу авторства скульптора Сейфаддіна Гурбанова, Але пізніше під завалами його знайшли майже не ушкодженим. Так, є незначні тріщини, але можна відреставрувати.

Якщо узагальнити мету росіян та наслідки, то можна повірити у певну магію та містику. Сковорода нібито доказує імперцям з Москви, що його, як і ідеї, «вбити» неможливо.

Сучасні вчені переконані, що Григорій Савич Сковорода на багато років випередив свій час.

Нагадаємо деякі крилаті вислови та цитати філософа, які не втрачають своєї актуальності вже понад століття.

1. Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
2. Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
3. Не за обличчя судіть, а за серце.
4. Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
5. Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
6. Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
7. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
8. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
9. Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
10. Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.
11. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.
12. Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
13. Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
14. Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
15. Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
16. Що вподобав, на те й перетворився.
17. Не шукай щастя за морем.
18. Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.
19. Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.
20. Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.