Na Парижі

Карантин у Вінниці: «33 канал» бідкається, влада розводить руками

Новини Вінниці / Карантин у Вінниці: «33 канал» бідкається, влада розводить руками
У доступі до інформації медійників не обмежували, проте час від часу спонтанні дії місцевої влади створювали певні бар’єри. То брифінги за участю керівників області та міста перетворились на одноосібні «шоу балакливих голів», то мала місце недолуга ініціатива із встановлення блок-постів навколо міста, то міська влада обмежила проїзд журналістів у громадському транспорті. Ці проблеми вирішувались стихійно, проте швидко.

Обмежувальні заходи, пов’язані із боротьбою з розповсюдженням коронавірусної інфекції змусили вінничан залишитись вдома. Відповідно, у мешканців Вінниччини зросла потреба в оперативному інформуванні, споживання медіа-продукції виросло. Журналісти та журналістки місцевих видань в умовах карантину намагаються оперативно доносити інформацію від органів влади, роблять репортажі, розслідування, публікують аналітичні матеріали, поради.

У доступі до інформації медійників не обмежували, проте час від часу спонтанні дії місцевої влади створювали певні бар’єри. То брифінги за участю керівників області та міста перетворились на одноосібні «шоу балакливих голів», то мала місце недолуга ініціатива із встановлення блок-постів навколо міста, то міська влада обмежила проїзд журналістів у громадському транспорті. Ці проблеми вирішувались стихійно, проте швидко.

 

Паніка замість превенції

 

Інформація від органів влади мала б попереджувати паніку та розповсюдження фейків. Принаймні, у здорової влади здорового регіону. Натомість, на Вінниччині склалась ситуація, коли влада гасила інформаційну пожежу у будинку, що вже майже вигорів. Тобто, вінницька влада не запобігала поширенню чуток та відвертих фейків, а запізніло займалась їх розвінчуванням, або ж і взагалі, не реагувала.

Із самого початку карантину голова Вінницької ОДА Владислав Скальський та вінницький міський голова Сергій Моргунов перейшли до інформування за допомогою брифінгів. Вони  то разом, то кожний окремо, але завжди без фізичної присутності представників ЗМІ доносили оперативну інформацію за допомогою трансляцій у соцмережах.

Виглядало це так: у певний час на сторінках цих діячів місцевого самоврядування починалась трансляція, де керівник області чи міста зачитував повідомлення про поточну ситуацію та про заходи, які вживаються органами влади. Не забуваючи при цьому рекламувати свою діяльність та діяльність благодійних фондів, до діяльності яких вони долучились. Спочатку жодної мови про запитання від преси не було. Пізніше відповіді на завчасно надіслані запитання все ж з’явились у програмах виступу чиновників. Між тим, публічних скарг від журналістів про те, що вони не могли отримати відповіді на запитання не надходило.

Перший «удар в штангу» чиновники дали із вже під час першого зафіксованого випадку захворювання. Вдень 25 березня вінничани дізнались не від представників влади, навіть, не від журналістів, а із повідомлень у соцмережах про те, що другий пологовий будинок міста зачинено, адже у медсестри, що там працювала виявили коронавірус. Кілька годин вінничанам, які повідомили про це надходили гнівні коментарі та повідомлення про те, що вони збрехали, адже офіційної інформації не було. Лише після того, як журналісти почали перевіряти згадану інформацію, владні мужі визнали факт наявності хвороби у місті.

Але й далі ситуація не покращилась. За кілька днів у одного з лікарів урологічного відділення обласного онкодиспансеру тест на коронавірус виявився позитивним. І знов мовчання місцевої влади стало приводом для розповсюдження чуток. Що з пацієнтами, які дії робить влада, аби локалізувати інфекцію у закладі, пацієнти якого знаходяться у групі ризику? Замість чітких і зрозумілих відповідей на запитання журналістів – мляві розповіді про важку роботу.

 

Блок-пости і проїзд у транспорті

 

Ще 21 березня, до перших хворих, ОДА вирішила встановити навколо Вінниці блок-пости. Рішення ухвалив не сам голова регіону, а його заступник. Між тим, виправдовуючи ці абсурдні блок-пости голова ОДА посилався на 30 статтю Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Чому цей факт важливий у контексті свободи слова? А тому що обласний очільник готовий будь-який самовільний безлад прикривати цим законом, мовляв, там є дозвіл місцевій владі «запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами» заходи. Щоправда, заходи іншого характеру і їх перелік регламентований, але сам факт спроби очільником ОДА спекулювати своїми повноваженнями вже може стати насторожуючим дзвіночком для свободи слова.

На блок-пости стягнули важку техніку та бронеавтомобілі підрозділів військової частини 3008. Виглядало серйозно, але за кілька днів цю самодіяльність все ж майже припинили.

А наприкінці березня міська влада Вінниці вирішила обмежити проїзд для всіх категорій населення, окрім «стратегічно важливих». Раніше до пасажирів була вимога, аби їх було не більше десяти у салоні, але згодом цю норму змінили, дозволивши проїзд лише власникам «спецпропусків» (як це називають окремі контролери). Серед початкових «стратегічних» професій журналістів не виявилося. Проте після невеликого кіпішу міська влада рекомендувала редакціям звернутись до «Вінницької транспортної компанії», надати списки працівників медіа та отримати заповітні папірці з печаткою-дозволом на проїзд.

На сьогодні публічних скарг від журналістів про неможливість пересуватись Вінницею у громадському транспорті не зафіксовано. Хоча, й кількість «аусвайсів» від транспортників стала така, що мало корелюється із розумінням карантину. Та це вже питання до тих, хто штампує документи…

 

Фейки, істерика, паніка

 

Майже всі вінницькі ЗМІ впоралися із завданням інформувати без фейків та маніпуляцій на відмінно. Чого на скажеш про соцмережі. Повідомлення, що надсилались вінничанам у соцмережі, месенджери приводили до хвилювань, до проблем зі здоров’ям, наприклад, підвищенню тиску.

https://youtu.be/94S2QMYUxuY?t=607

Чимало сайтів створили рубрику «коронавірус», де розміщували оперативну інформацію від влади, статистику.

Сайт «20 хвилин» розміщував і репортажі про бригаду медиків, які виїжджають на повідомлення про можливе захворювання на коронавірусну інфекцію. Окремо журналісти розповідають і про місцевий бізнес під час епідемії. Серед матеріалів можна знайти і поради від вінничан, чим зайнятись під час карантину – що подивитись, почитати, які курси пройти.

Також журналісти «2о хвилин» розміщують чимало порад від медиків, що робити під час вимушеної ізоляції, де пройти тестування, скільки коштує лікування у Вінниці.

Разом з тим на сторінках сайту можна знайти марковані як рекламу матеріали, де розповідається про чудодійний знищувач коронавірусів від вінницьких підприємців-винахідників. Що цікаво, телесюжет, який використовувався у матеріалі «20 хвилин» - то запис телепередачі «Лінія здоров’я», в якому зовсім без будь-яких позначок про рекламу відверто рекламується продукція, яка начебто вбереже вінничан від коронавірусу. Тобто, банальна комерційна джинса.

Сайт «Вежа» також створив відповідну рубрику, де розміщує інформацію про перебіг карантину. Журналісти видання висвітлюють і діяльність благфондів, і волонтерів і подають поради експертів.

Подібні розділи створили на багатьох вінницьких сайтах.

Вже звичною істеричною манерою відзначився з-поміж поміркованої подачі вінницьких ЗМІ сайт газети «33 канал». Заголовки тут подаються якомога галасливіше, іноді, вдаючись до відвертих маніпуляцій. Та й самі новини подаються більше емоційно, ніж раціонально. Чого тільки варті заголовки: «Від лікарки, яка їздила за товаром у Чернівецьку область, бо тримає магазини у Калинівці, могли заразитись 40 медпрацівників. Зараз там до 70-ти вражених», «Коронавірусна інфекція залишається на використаних марлевих масках!», «Український лікар про побачене в Італії: “Мені страшно за те, як ми зможемо впоратися вдома”», «Ліві спецкостюми та коли буде пік на Вінниччині», «А вони ігнорують коронавірус. Вас також вже дістав карантин?», «Закарпатські цигани тонами згодовували свиням вінницькі паски» (не про коронавірус, просто треш), «Нас чекає Іспанський варіант якщо Великодні свята дадуть новий сплеск коронавірусу». Це, щоб ви розуміли, лише кілька заголовків за кілька днів роботи сайту.

Про рівень стресу у нормальної людини, якщо б вона постійно вживала інформацію з даного сайту, мабуть, не варто й говорити. Що цікаво, поруч із такими заголовками – відверта джинса без будь-якого маркування. Як комерційна, наприклад, реклама адвокатів, так і політична, наприклад, ОПЗЖ (при тому, що співвласниця та редакторка газети, депутатка облради від «батьківщини» публічно тричі плюнула на депутата від ОПЗЖ).

Як дослідили журналісти видання «20 хвилин», станом на 20 квітня, у Єдиному держреєстрі судових рішень знайшли 39 проваджень про порушення карантину, які розглянули в судах Вінниччини. Третина з них стосується підприємців, що продовжили роботу магазинів під час карантину. Кілька судових рішень є на перевізників і людей, які прибули з-за кордону та не дотрималися 14-денної самоізоляції. Але штраф на 17 тисяч отримали два підприємця з Гайсина і чоловік, який повернувся з Чехії. Також поліція встановила, що 13 квітня жінка поширювала фейки про поширення коронавірусу у шкільному вайбер-чаті гімназії №1 міста Хмільник. Вона свою провину визнала, просила суд суворо не карати, оскільки не мала умислу поширювати паніку серед населення. Справу закрили за малозначністю порушення. Працівниця літинського м’ясокомбінату 1 квітня написала у фейсбук-спільноті, що на території Літинського району зафіксовані факти зараження коронавірусом. Обласне управління СБУ повідомило про допис жительки літинський відділ поліції, який склав на жінку протокол про адмінпорушення.  У письмовому поясненні жінка вказала, що не розповсюджувала інформацію про коронавірус, а лише обговорювала інформацію зі своїм знайомим. Суд покарав її штрафом на 170 гривень і ще стягнув 420 гривень судового збору.

 

Антон Булгаков, регіональний представник “Інституту Масової Інформації” у Вінницькій області

Матеріал підготовлено за сприяння чи за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні

Сподобалася стаття? Розкажи про неї