Чи виготовлятимуть на Вінниччині "скіфську вишню" і "сарматську горобину" на алкоголі? Місцевим підприємцям слід шукати нові назви продуктів

Новини Вінниці / Чи виготовлятимуть на Вінниччині "скіфську вишню" і "сарматську горобину" на алкоголі? Місцевим підприємцям слід шукати нові назви продуктів

З 1 січня набирає чинності нова редакція закону про використання деяких назв харчових продуктів, які вважаються географічними за значеннями. Цей закон відкриває перед вінницьким підприємцям широкі можливості безстроково «забронювати» за собою назву продуктів, які традиційно вироблялись на Поділлі. В той же час підприємці, які випускають коньяк, шампанське, пармезан чи фету, змушені будуть відмовитись саме від цих назв продукту, адже вони є зареєстрованими географічними зазначеннями, які знаходяться під охороною закону.

З 1 січня набирає чинності нова редакція закону про використання деяких назв харчових продуктів, які вважаються географічними за значеннями. Цей закон відкриває перед вінницьким підприємцям широкі можливості безстроково «забронювати» за собою назву продуктів, які традиційно вироблялись на Поділлі. В той же час підприємці, які випускають коньяк, шампанське, пармезан чи фету, змушені будуть відмовитись саме від цих назв продукту, адже вони є зареєстрованими географічними зазначеннями, які знаходяться під охороною закону.

Такі зобов‘язання Україна взяла на себе, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС.

Зазначимо, що для виробників, які ллють свій продукт в гаражах та підвалах, цей закон не має жодних наслідків. Точніше вони підпадають під дію трохи інших законів. А от виробникам шампанського та коньяку доведеться відмовитись від цих слів на етикетці, щоправда, з 2025 року.

Наскільки нам відомо на Вінниччині немає виробників коньяку, а от настоянки «Вишня на коньяку» чи «Горобина на коньяку» скоріше за все матимуть назву «Вишня на українському бренді» чи «Горобина на українському бренді». Тож підприємства, які виробляють ці продукти, можуть вже розпочинати займатися ребрендінгом і «розкручувати» нову назву. Якщо ж виробники прив‘яжуть цю назву до географії - тобто назви місцевості і доведуть її «історичне» походження, то можуть зареєструвати географічне зазначення.

Ось наприклад – алкогольні «Вишня скіфська» чи «Горобина сарматська». Правда, потрібно буде «добре» пошукати рецепти виготовлення горілчаних напоїв у цих древніх народів. Але іноді бувають такі цікаві та неочікувані археологічні знахідки.

А от у виробників фети, таких на території Вінниччини чимало, можливості зареєструвати географічне зазначення навряд чи є. Від назви фета вони мають відмовитись з 2023 року.

А замінник назві вже придумали... Про це розповіла заступник голови громадської спілки «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.

«В Україні є давнє слово на визначення молочних продуктів, яке рідко використовується, – набіл. Тож пропонується змінити назву "фета" на набіл розсольний», – зазначила вона.

Тож, якщо ви любитель грецького салату, то записуйте рецепт - огірки, помідори, цибуля, оливки та український набіл.Цікаво, чи не так?  Грецький салат з українським набілом.

Та ж історія і з пармезаном, але для нього назву ще не придумали, та й виробників цього сиру на Вінниччині треба ще пошукати.

З тим, від чого доведеться відмовитись, нібито розібрались, тепер перейдемо до того, що можемо отримати від прийнятого закону.

А отримати можемо захист вінницьких географічних значень, тобто можемо отримати брендування продукту – а це 10-20% додатково прибутуу. Про це говорять фахівці.

Експерт з маркетингу й комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович, який нещодавно побував у Вінниці, наголосив:

«Реєстрація географічних зазначень є вигідною як для самих виробників, так і для споживачів, бо вона підтверджує якість та унікальність відповідних продуктів, їхню тривалу традицію виробництва, натуральність, і таким чином підвищує конкурентоспроможність виробників та збільшує додану вартість відповідних продуктів».

Зазначимо, що перше географічне зазначення харчового продукту у відповідності з європейськими вимогами в Україні вже зареєстровано. Цей продукт називається «Гуцульська овеча бриндзя».

«ГОБ» вже отримала свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення і може тепер претендувати на реєстрацію в Європейському Союзі.

Другим харчовим продуктом, для якого подана заявка на реєстрацію географічного зазначення, є «Гуцульська коров’яча бриндза». Найближчим часом планується подати заявку на реєстрацію географічного зазначення «мелітопольська черешня».

До речі, експерт прибув на Вінниччину із Запорізької області, на теренах якої і вирощують відому «мелітопольску черешню».

Всього ж в переліку пріоритетних географічних зазначень, над якими зараз ведеться робота, є, кілька вин з Одеської області, вина та мед Закарпаття, а також херсонський кавун.

Експерт проекту закликав виробників аграрних та харчових продуктів Вінниччини, споживачів, а також органи влади та місцевого самоврядування ідентифікувати місцеві потенційні географічні зазначення та сприяти їх реєстрації.

Довідка. Географічні зазначення – це один з видів добровільного захисту товарів від недобросовісної конкуренції та інструмент колективного просування товарів на ринках. Вони вказують на унікальність властивостей і репутації певного товару, які зумовлені певною місцевістю. Прикладами найвідоміших географічних зазначень є коньяк, шампанське, токай, фета, рокфор, пармезан. Використання цих назв для відповідних продуктів поза зонами їх виробництва у кожній з країн, де вони зареєстровані, є забороненим.

Марина Карабай

30 грудня, 2019