Na Парижі

Археологи на Вінниччині розкопали городище та курган залізної доби, а також нове трипільське поселення

Новини Вінниці / Археологи на Вінниччині розкопали городище та курган залізної доби, а також нове трипільське поселення
В Інституті археології НАН України підвели підсумки міжнародних археологічних досліджень Східноподільської археологічної експедиції, які тривали навесні та влітку 2021 року. Далеким до науки аматорам складно зрозуміти цінність знахідок, проте фахівці вказують на те, що не дарма витратили час. Окрім трипільських раритетів на розкопок нового поселення, на Вінниччині археологи відшукали городище залізної доби. Чиє воно? Можливо, давніх даків, мешканців Балкан. Відповіді на це спеціалісти наразі не дають.

«У 2021 році Східноподільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом наукового співробітника відділу археології енеоліту – бронзової доби Інституту кандидата історичних наук Віталія Рудя провела археологічні дослідження пам’яток енеоліту, епохи бронзи і залізного віку на території Вінницької області. Роботи проводилися спільно з Університетом імені Крістіана Альбрехта у Кілі (Німеччина) за проєктом «Агломерації населення на мегапоселеннях Кукутені-Трипілля» та Університетом імені Адама Міцкевича у Познані (Польща) за проектом «Поділля як контактна зона у ІІІ тис до н. е.: кургани на річках Мурафа та Рів» Національного наукового центру (Польща)», - стисло повідомив у Facebook завідувач сектору охорони культурної спадщини Вінницької ОДА Михайло Потупчик.

На сайті Інституту археології більш докладно переповідають про дослідження.

«Навесні вчені здійснили суцільні розвідки на території Бершадської, Чечельницької та Ольгопільської територіальних громад (ТГ) Гайсинського району на Вінниччині – для вивчення системи заселення мікрорегіону навколо великого поселення трипільської культури Білий Камінь, насамперед за доби енеоліту. Загалом учасники експедиції обстежили близько 140 різночасових археологічних об’єктів. Зокрема, виявили городище залізного віку, матеріали якого вказують на впливи північно-балканського населення на пам’ятки регіону (ймовірно, дакійського походження чи близьких дакам народів, - прім. ред.).

Несподіванкою стало також відкриття гігантського поселення трипільської культури площею майже 150 га, розташованого на межі Ольгопільської та Чечельницької ТГ, а також поселень останньої чверті V тис. до н. е. у мікрорегіоні», - вказується у звіті.

Улітку ця ж міжнародна команда дослідників провела розкопки поселення трипільської культури Кісниця Городківської ТГ Тульчинського району.

«Планувальну структуру поселення вивчали 2018 року методом магнітної розвідки та за результатами радіовуглецевого аналізу датували серединою IV тис. до н. е. Однак окремі моменти у плануванні поселення та його відносній хронології потребували подальших досліджень. Саме з цією метою, а також для вивчення побуту й економіки тогочасного суспільства археологи розкопали дві аномалії заглиблених об’єктів. Одна з ям мала не типову для трипільської культури дзвоноподібну форму. У заповненні обох об’єктів було виявлено чимало матеріалів побутового вжитку, серед яких – посуд, антропоморфна та зооморфна керамічна пластика, знаряддя праці з кістки, рогу, каменю та кременю», - зазначають автори, додаючи, що «з’ясовано, що місце пам’ятки двічі заселяли племена трипільської культури – вперше це сталось у першій чверті IV тис. до н. е.

Другий сезон польових досліджень курганів Буго-Дністровського межиріччя тривав 2021 року. Розкопкам передували дослідження курганних насипів магнітним методом геофізичної розвідки. Учені обстежили п’ять насипів біля с. Токарівка Жмеринського району, два із них – розкопали.

«У найбільшому кургані групи знайдено сліди почасти згорілих дерев’яних колод і дощок, частину з яких, схоже, уклали конусоподібно, формуючи своєрідне шатро у центральній частині кургану. Під іншим дослідженим насипом археологи розчистили земляну конструкцію квадратної у плані форми, оточену палісадом, яка складалася з рівного майданчика в центральній частині та підвищень по периметру. Уся споруда була спалена, а небіжчики розміщувалися переважно на підвищеннях. Кургани датуються VIII–VII ст.ст. до н. е., а отже, практично відкривають сторінку дослідження курганів раннього залізного віку на Вінниччині», - пояснюють автори.

Знову ж таки чий це курган та поховання? Наразі питання без відповіді. Можливо, народів, які потім просунулися далі на захід.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї