Na Парижі

Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)

Новини Вінниці / Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)
Залишки викладеної з каміння споруди у селі Кісниця Крижопільського району Вінниччини місцеві називали «турецькою баштою» чи «турецькою сторожкою». Проте з огляду на певні місцеві особливості вчені припускають, що будівля давніша за часи османського панування на Поділлі. Невиключно, що місцеву родзинку збудували в ординський період, коли лісостепова частина регіону була частиною «улусу Джучі», або «Золотої орди», як утворення називали історики ХІХ-ХХ сторіччя.

Залишки викладеної з каміння споруди у селі Кісниця Крижопільського району Вінниччини місцеві називали «турецькою баштою» чи «турецькою сторожкою». Проте з огляду на певні місцеві особливості вчені припускають, що будівля давніша за часи османського панування на Поділлі. Невиключно, що місцеву родзинку збудували в ординський період, коли лісостепова частина регіону була частиною «улусу Джучі», або «Золотої орди», як утворення називали історики ХІХ-ХХ сторіччя.

Під час подорожі кам’яна споруда зацікавила місцеву дослідницю Валентину Гижко. У Facebook вона поділася першим враженням: «Стоїть на роздоріжжі за селом, уже напіврозвалена, в бур'янах. Не відразу зрозуміло що це. В основі масивний шестикутник із каменів, які ретельно підігнані один до одного. Дещо заглиблена всередині метра на пів, ззовні обгорнена землею. Є два входи - виходи та 4 отвори - вікна. Вхід - вихід зорієнтовані на південь та захід. Вгорі залишки склепованого купола».

Оскільки на думку жінки, споруда виглядає «дуже загадково», то вона вирішилася відшукати інформацію та поцікавитися думкою експертів.

«Дещо ошелешує «діагноз» Олександра Галенка – історика-тюрколога, завідуючого центром дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАНУ, який після перегляду надісланих мною світлин висловив припущення, що "це на перший погляд - мусульманський мавзолей (тюрбе), скоріше золотоординського часу". Відразу не віриться, адже це - 13 століття! Почала пошук будь якої інформації, яка би підтвердила чи спростувала припущення. Ще раз переглянула стародавні карти. Звернула увагу, що на одній із них село Кісниця має назву Kouzzenicze, наша річка Марківка йменується Kouczeniecze, а село Велика Кісниця – Kouczenicze», - пише В. Гижко.

Вона додає, що їй допомогли відшукати працю професора Костянтина Тищенка "СЛІД ТУНҐУСІВ, МАНЬЧЖУРІВ І У ТОПОНІМІЇ УКРАЇНИ".

«В ній автор проводить дослідження топонімів (назв населених пунктів) в околицях Кучманського шляху та зазначає, що "KOUCZENicze маньч. хуǯу- кланятися в землю". Маємо ще й назви сіл із часів Золотої орди! Це вже у більш сучасному трактуванні виникла легенда про село, збудоване "на кістках" - Кісниця. Людям простіше послуговуватися назвою, адаптованою до своєї мови», - зазначає дослідниця.

Вінничанка вказує, що «можливо, когось зацікавить унікальна знахідка», пояснюючи, що малоймовірно, що на Вінниччині «ще десь є мавзолей часів Золотої Орди», тому закликає для продовження досліджень тих, кому тема цікава.

«Насамкінець про наболіле. За останніх пів року інтенсивних досліджень історії нашого краю зрозуміла: якщо ми самі, місцеві жителі, не докладемо зусиль задля збереження надзвичайно цінних історичних пам'яток - ніхто цього не зробить. Приїдуть кореспонденти, тиждень - два поговорять, а далі забудуть. Нашій державі зараз не до цього, коштів на науку мало», - підсумовує Валентина Гижко.

Фото В. Гижко

Новини Вінниці / Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)Новини Вінниці / Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)Новини Вінниці / Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)Новини Вінниці / Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)Новини Вінниці / Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (ФОТО)
Сподобалася стаття? Розкажи про неї