«Якщо не Порох, то «ЛДНР» буде тут. Я був у полоні» - з таким плакатом сьогодні, 19 квітня, у Вінниці на площу перед Будинком офіцерів вийшов Андрій Тараненко. Чоловік – переселенець із Донецька. Згадує, як з власного будинку його у 2014 забрали в полон бойовики так званої «Русской православной армии». Усе за те, що на початку окупації намагалися з родиною та друзями протистояти «русскому міру»…
Із полону тоді вдалося вирватись, а згодом – переїхати до Вінниці. Тепер, каже пан Андрій, не завжди розуміє тих вінничан, хто не налаштований патріотично:
«Я переселенець з Донецька, надивився на те все, що там робиться… Це такий досвід, який не можна передати людям, та й не потрібен він нікому. Я не хочу, щоб війна прийшла сюди. Ми в Донецьку теж не могли навіть уявити, що хтось нас вижене з наших домівок, а тут люди трохи цього не розуміють… Спілкуюсь з людьми в побуті і бачу, що багато хто не розуміє, що робиться».
Свою «акцію» Андрій Тараненко називає «актом відчаю», а не агітацією чи «одиночним» мітингом, хоча про неї, як і належить, попередив поліцію та міську владу. Стояти планує до 18-ї години.
«Якщо, звісно, не прийдуть якісь тітушки і не відлупцюють мене… Якби хоча б десятьох я зміг переконати, то вже було б добре, бо треба якось рятувати ситуацію. Це моя особиста думка, я її нікому не нав’язую. Люди реагують дуже по-різному».
За словами пана Андрія, приблизно половина перехожих його підтримує, інші або ж байдужі або не згодні із написаним на плакаті.
