Na Парижі

Валерій Коровій: «Незабаром ми станемо свідками появи на Вінниччині кількох нових політичних проєктів, зокрема й регіональних»

Новини Вінниці / Валерій Коровій: «Незабаром ми станемо свідками появи на Вінниччині кількох нових політичних проєктів, зокрема й регіональних»
Залишивши посаду голови Вінницької облдержадміністрації, Валерій Коровій не має наміру відпочивати «на курортах». Як і раніше, він намагається поєднувати економіку з політикою, де перша у пріоритеті, адже у площині регіону є достатньо практичних завдань. Більш того, колишній очільник Вінниччини анонсує плани залучення регіональної еліти до створення команди, яка стане основою майбутньої коаліції в облраді.

Залишивши посаду голови Вінницької облдержадміністрації, Валерій Коровій не має наміру відпочивати «на курортах». Як і раніше, він намагається поєднувати економіку з політикою, де перша у пріоритеті, адже у площині регіону є достатньо практичних завдань. Більш того, колишній очільник Вінниччини анонсує плани залучення регіональної еліти до створення команди, яка стане основою майбутньої коаліції в облраді.

«Наразі у Вінницькій області призупинилася реалізація низки стратегічних інвестиційних проєктів»

- Валерію Вікторовичу, після того, як залишили посаду голови ОДА, Ви стали радником міського голови. У яких питаннях допомагаєте Сергію Моргунову?

- Як радник з питань промислової та інвестиційної політики.

- У кабінеті колишнього управління Нацбанку щось змінили?

- Ні. Все залишилося, хіба що пил витерли. Посада радника має особливий характер, вона дозволяє переосмислити багато речей, подивитися під іншим кутом на різні процеси…

- Раніше Вас називали людиною Гройсмана і Порошенка. Що змінилося тепер?

- Після виборів ні разу не спілкувався з Петром Олексійовичем Порошенком. З Володимиром Гройсманом підтримую добрі взаємостосунки.

- Зазвичай, посадовцю складно бути на 100% відвертим у «слизьких» питаннях. Як людина, яка вже не обтяжена необхідністю бути толерантною, можете сказати, яка перспектива чекає на Head у Вінниці. Чи доведеться компанії сплачувати 1,6 млн євро за підключення до електромережі?

- Дискусії, яка відбулася спочатку у соцмережах, а потім вийшла на шпальти газет, можна було уникнути. Як голова ОДА я брав участь у проведені перемовин на цю тему з усіма сторонами, і значна їх частина носила конфіденційний характер.

Нагадаю, що мова йде про реалізацію амбітного проєкту на $80 млн компанією, що кардинально може змінити промислове обличчя Вінниці. Завод Head має шанс стати «візитівкою» для залучення у місто іноземних інвестицій на довгострокову перспективу. 

Вірогідно, з моїм уходом із облдержадміністрації відбувся деякий збій у діалозі. З бізнесової дискусії він перейшов у публічну площину. Я переконаний, що проєкт буде реалізований, але наразі виникли певні складнощі для досягнення компромісу з природним монополістом – «Вінницяобленерго». У рамках своїх повноважень я намагатимусь допомогти у пошуку цього компромісу.

- Чи змінився інвестклімат у Вінницькій області та в Україні з новим урядом та Радою?

- Власне, я не хочу озвучувати критичне судження. Можу лише констатувати, що наразі у Вінницькій області призупинилася реалізація низки стратегічних інвестиційних проєктів. Наприклад, повністю зупинено будівництво нових потужностей МХП у південно-східній частині регіону. Призупинена реалізація інвестпроєкту на $600 млн з будівництва заводу під Гніванню для поглибленої переробки кукурудзи.

Після доволі непрофесійної, на мій погляд, дискусії, започаткованої МінАПК щодо відкриття ринку землі, зупинилася величезна кількість проєктів саме у аграрному секторі. Коли я запитував, чому, приміром, заморожено будівництво елеватора, мені пояснили: «а який сенс, адже можливо завтра хтось викупить землю і це місце для зберігання йому не буде потрібне».  

Вважаю, що за підсумками IV кварталу ми будемо свідками скорочення саме інвестицій в галузі АПК.

Далі. Велика кількість сільгосптехніки закуповувалась за рахунок держпрограми по 25%-ій компенсації оновлення парку. Новим урядом програма зупинена, що вкрай негативно вплине на процес придбання техніки вітчизняного виробництва.

Моє внутрішнє відчуття, яке базується на результатах спілкування з виробниками, полягає у тому, що бізнес зробив паузу. Аграрії чекають на подальші дії, аби розуміти, як їм рухатись.

«Те, що ми бачимо у проєкті держбюджету-2020 є прямим зазіханням на бюджетну децентралізацію, хоча і в замаскованій формі»

- Раніше Ви були прибічником ринку землі. Змінили свою думку?

- Ні. Я є прибічником запровадження цивілізованого ринку. Мораторій на купівлю-продаж пайової землі тінізував його, не створивши умови для залучення інвестицій. Разом з тим, бізнес потужно розвивався, залучав нову техніку і нові технології. Тому аграрний бізнес був локомотивом економічного зростання України.

Запускаючи ринок землі, на першому етапі потрібно йти назустріч тим компаніям, які вже інвестували у ділянки та розвивають аграрну галузь – працюють там, купили техніку, збудували зерносховища. Я б запропонував перші 5 років з певними обмеженнями купувати розпайовану землю тим, хто зараз її орендує. Таким чином галузь прогресувала б.

Натомість запропонована зараз модель передбачає пріоритетне ставлення не до тих, хто інвестує в аграрний бізнес, а тих, кому цікаво вкласти гроші. Я кажу про багатих людей, яким треба перевести капітал у певний ліквідний товар, ціна якого лише зростатиме. Саме цей чинник дезорганізує аграрний бізнес.

- Що втратила Вінниччина без «свого» прем’єр-міністра?

- Колишній голова уряду зробив надзвичайно багато для вирішення багатьох проблемних питань. Завдячуючи Володимиру Гройсману нам вдалося ввести в експлуатацію довгобуд, який називається хірургічний корпус обласної лікарні ім. Пирогова. Для цього потрібно було приймати вольове рішення.

Хотів би подякувати прем’єру за принципову позицію щодо проєктів по відновленню та ремонту доріг державного значення – М-12 і М-21. Він виступав ініціатором багатьох процесів в частині шляхів вирішення питань.

Найголовніше - прем’єр-міністр Гройсман все робив для того, щоб ні одна копійка, яка мала залишатися на місцевому рівні, не повернулася до держбюджету. Він робив ставку на розвиток саме громад. Те, що ми бачимо у проєкті держбюджету-2020 є прямим зазіханням на бюджетну децентралізацію, хоча і в замаскованій формі. Органи місцевого самоврядування дуже швидко побачать відмінність політики Кабміну В. Гройсмана і нового уряду.   

- Замасковано. Не перебільшуєте?

- Доходи місцевих бюджетів у загальній частині складаються з двох частин – власних доходів та субвенцій. З першої частину фінансуються місцеві програми. Приміром, в обласному бюджеті-2019 вони складають 1,4 млрд грн. Субвенції надходять з державного бюджету для фінансування делегованих повноважень в галузі освіти, охорони здоров’я, тощо. 

У державному бюджеті на 2020 рік передбачено скорочення трансфертів до обласного бюджету з 6,6 млрд грн. до 2,4 млрд грн. Область недоотримає до минулорічних показників  50 млн «освітньої» субвенції і 123 млн додаткової дотації для вирівнювання диспропорцій, припиняється фінансування програми нової української школи, різке скорочення видатків на реформування вторинного та третинного рівня в галузі охорони здоров’я. Разом це перевищує 350 млн.грн.– а це четверта частина власних доходів обласного бюджету. Пояснюють такі кроки у Мінфіні тим, що ми цю суму повинні покрити якраз за рахунок власних доходів.

Це я і називаю «замаскованим» варіантом. Навіть, враховуючи зростання власних доходів через зменшення субвенції, нестача складатиме близько 250 мільйонів.

Тобто для збалансування видатків свого бюджету облрада має відмовитися від майже усіх програм, починаючи від безкоштовного навчання діток воїнів АТО до надання грантів місцевим громадам на облаштування дитячих чи спортивних майданчиків.

Як варіант нас чекає масове скорочення бюджетної сфери. Але при скороченні працівникам треба виплатити компенсацію, що теж потребує великих видатків. Негативні наслідки цієї фінансової політики ми відчуємо дуже швидко. Поки що процеси йдуть за інерцією, але це заслуга колишнього уряду, а не нинішнього…

Завдяки впровадженню бюджетної децентралізації та інших, на мою думку, успішних реформ, я вважаю, що Володимир Гройсман був найбільш успішнішим прем’єр-міністром серед усіх, хто займав цю посаду з 1991 року. 

«Ситуацією з Тростянецьким спиртзаводом мають займатися правоохоронні органи»

- Три-чотири райони чи округи для Вінниччини достатньо?

- Мова не йде про райони. Україна у спадок від СРСР отримала деформовану систему адміністративно-територіального устрою та управління. Населення Вінниччини за 28 років скоротилася з 1,94 млн до 1,56 млн. Стрімко та стихійно відбувається прихована урбанізація, яку ми спостерігаємо на прикладі Вінниці.

Я підтримую кроки ще попереднього уряду щодо змін. Зміни до закону про адміністративно-територіальний устрій мали прийматися ще у вересні. Постійно відкладають… Змінами передбачається створення 64 ОТГ, фактично міні-районів. Люди не відчують погіршення надання адмінпослуг.

Районного поділу не буде. Пропонується створити три округи без власних рад і виконавчих органів. На чолі округів стоятимуть префекти – чиновники, яких призначатимуть центральні органи влади для контролю самоврядування та координації роботи з міністерствами і відомствами.  

Передбачується ліквідація ОДА, а натомість облрада обиратиме обласний виконавчий комітет. Місцеві вибори можуть бути на початку травня. Якщо реформування затягнеться, то обиратимуть депутатів у жовтні.  

- Часто зустрічаєтесь із наступником – Владиславом Скальським? Чи вводили його у курс справ?

- У нас було декілька розмов і до його призначення, і після. Періодично ми зустрічаємося на офіційних заходах, обмінюємося думками. Я щиро бажаю йому успіхів, але відверто розумію, що багато чого залежить від політики українського уряду.

- У рідному для Вас Тростянці люди обурені через фактично дозвіл скидати відходи поруч із селищем. Яким бачите вихід з цієї ситуації, коли обласна влада фактично дала «зелене світло» виробництву?

- Відверто, мене дуже обурило те, що з’явився дозвіл. Попри свою демократичність, я ніколи не дозволяв, щоб керівник профільного департаменту міг приймати такого роду рішення, не порадившись. Питання давно вийшло за межі банального видання дозволу.

Я б на місці Владислава Скальського негайно відсторонив би директора профільного департаменту й ініціював службове розслідування дій посадової особи. Проблема Тростянецького спиртзаводу пов’язана не тільки з дозволом на викиди. Вона ширша і передбачає існування потужної корупційної схеми в системі концерну «Укрспирт», де сконцентровані велика кількість підприємств-банкрутів і майна, яке не зрозуміло як використовується. 

Як колишній житель Тростянця, можу пригадати, що на місцевому спиртзаводі був найбільший цех по виробництву пекарських дріжджів. В мене виникають цілком логічні запитання. На підприємстві, яке знаходиться в процесі банкрутства, хто дав дозвіл на вивіз цього обладнання з кольорових металів із цього цеху? Навіть перебуваючи на посаді голови облдержадміністрацій відповідь так не від кого і не почув. Хто дав дозвіл на монтаж обладнання по виробництву біоетанолу без будь-якої техекспертизи щодо наслідків?

Я є прибічником якнайшвидшої приватизації спиртових заводів. Зверніть увагу, про це кажуть давно, але тільки постає питання щодо голосування у Верховній Раді, одразу воно «підвисає». На мою думку, ситуацією з Тростянецьким спиртзаводом мають займатися правоохоронні органи.

«Дехто з тих, хто раніше в облраді заявляв про підтримку президента, будуть його критикувати, адже критикували усіх»

- У поліції активно розслідують справу стосовно «самовправства» очільника «релігійного» управління Ігоря Салецького. Не вважаєте, що дії правоохоронців упереджені та чітко орієнтовані на захист інтересів УПЦ МП?

- Ігор Салецький – надзвичайно порядна, професійна та чесна людина, яка працює на державу Україна. Я вважаю, що такого роду звинувачення є необґрунтованими та спрямовані на дискредитацію державної політики, більш того, як на мене, на руйнацію комплексної системи вільного вибору конфесії.

Слідча, яка ставить питання про відсторонення Салецького від виконання обов’язків, чудово розуміє наслідки. Згідно із законодавством, саме Салецький веде реєстр релігійних організацій. Відсторонення його означатиме блокування всіх реєстраційних дій, пов’язаних зі зміною назв, реєстрацію нових громад. Якщо б суд підтримав вимогу поліції, то ніхто вже не реєстрував громади.

На мою думку, діям поліції мають дати оцінку у Держбюро розслідувань і СБУ, оскільки вони призводять до позбавлення державних інституцій здійснювати свої прямі обов’язки. Які мотиви спонукали слідчу заявляти про відсторонення державного реєстратора від виконання владних повноважень?.. Сподіваюся, що ми дізнаємося відповідь на це питання.

- Чи очікувати переформатування облради на групу пропрезидентських депутатів і опозиціонерів до чинної влади?

- Не думаю. Як депутат, я не бачу для цього передумов і необхідності. Нас чекають гарячі дискусії навколо обласного бюджету на 2020 рік. Дехто з тих, хто раніше заявляв про підтримку президента, будуть його критикувати, адже критикували усіх. Це питання було б актуальним ще у перші місяці роботи нової влади, але не зараз.

В мене є передчуття великої нестабільності, яка нас очікує незабаром. Особисто я за кандидата у президенти Володимира Зеленського не голосував, про це не жалкую, але поважаю його як обраного голову держави. Не на часі розхитувати політичну ситуацію - в країні достатньо викликів.

Щодо уряду, він робить багато помилок, руйнує те, що зроблено, але призначає уряд Верховна Рада, тому саме там мають давати йому оцінку.      

- Чи плануєте очолити певну політичну силу на Вінниччині перед виборчою кампанією?

- Так. Йдуть відповідні консультації. В моїх планах очолити одну з політичних сил, а у майбутньому складі облради сформувати ефективну коаліцію та ефективний облвиконком. Я є прибічником бюджетної та адміністративної децентралізації, залучення інвесторів, прозорих закупівель і умов товарного ринку. Це базові засади для формування кола однодумців.

- Це буде регіональний чи загальнодержавний політпроект?

- Розглядаються різні варіанти. Багато людей з регіональної політичної еліти розмірковують, які проєкти можуть пройти до майбутньої облради. З урахуванням росту впливу ОТГ і виконкому, вага депутатського мандата зростатиме.  Як тільки буде окреслена дата місцевих виборів, ми станемо свідками появи кількох і регіональних, і загальнодержавних проєктів.

- Чи з’явилися у Вас нові захоплення, адже є більше вільного часу?

- Прагну надолужувати те, що раніше не міг дати родині – дружині, синам і онукам.

Сподобалася стаття? Розкажи про неї