Навіть під час слухання у Вінницькому апеляційному суді апеляційної скарги адвокатів митрополита Тульчинського Іонафана (Анатолія Єлецьких), визнаного винним в антиукраїнській діяльності, він продовжує поширювати кремлівські наративи. Дивна поведінка, як для людини, яка нібито намагається довести свою невинуватість та те, що не порушував українських законів.

«Слухайте Москву»

У закритій групі меседжера митрополит наказує духовенству Тульчинської єпархії УПЦ МП молитися за загиблих поблизу російського Бєлгорода «українських полонених», які летіли у літаку Іл-76. Скріншот його вказівки редакції NaПарижі надіслали священики, які збентежені рішенням владики.

Також, керівник єпархії попередив, що каратиме за непослух…

Нагадаємо, 24 лютого насправді мав відбутися обмін 65 українських полонених. Завжди для цього використовується місце на кордоні у Сумській області. У той день вантажний літак Іл-76 рухався на північний схід від Бєлгорода, що доведено OSINT-аналітиками, тобто навіть у протилежному напрямку від кордону та місця обміну. До того ж від Бєлгорода до місця обміну близько 100 км, тому немає сенсу літати.

Зазвичай Іл-76 постачав у Бєлгородську область ракети С-300 та С-400 для ударів по Харкову та області. У той день борт слідував з Єгипту та Ірану до Росії.

Після авіакатастрофи про загибель полонених у літаку почали волати саме кремлівські пропагандисти і голова оборонного комітету Держдуми Андрій Картаполов, а не офіційні особи міноборони. Ба більше росіяни не надали жодних доказів того, що на борту перебували саме українські оборонці. 

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими заявили, що рідні воїнів переглянули кадри, які поширила Росія, й не знайшли жодних особливих ознак на оприлюднених фрагментах тіл, які б вказували на їхніх рідних. Досі достеменно не відомо, що стало причиною авіакатастрофи. У той же час з Москви і надалі лунають «заяви» про «полонених».

В Україні їх поширювати може хіба що резидентура. Судячи зі вказівок митрополита Іонафана, він є тим, хто, використовуючи свій статус, намагається насаджувати вірянам УПЦ Московського патріархату саме «московське бачення».

Вітання «кровавого» Кіріла   

З 2022 року в Українській православній церкві намагаються всіляко «відхреститися» від РПЦ і патріарха Кіріла, який благословляв вбивства українців та руйнування храмів. Предстоятель Онуфрій засуджував російську агресію та заохочував духовенство допомагати постраждалим.

Натомість митрополит Іонафан і надалі хизується близькістю з патріархом Кірілом. Очільник РПЦ свого «тульчинського» друга і з ювілеєм привітав.

Ймовірно, в історію християнства патріарх увійде саме як Кіріл-Кривавий. На відкритті 24 січня у Москві 32-х Різдвяних читань він благословив концерт, на якому лунала пісня «333». Процитуємо декілька рядків:

«На машине свастика, за рулём укроп, по полю по полюшку на колесах гроб, а за этим полюшком бывший хулиган четко корректирует «Смерч» и «Ураган». «Триста тридцать три «с ночи до зари от рассвета до заката «Триста тридцать три».

Кіріл не тільки благословляв російських військових на вбивства українців, яких він, до речі, вважає своєю паствою, а й милувався піснею, де агітують вбивати зокрема вірян УПЦ МП.

Верхівка айсбергу

Зважаючи на поширеність Московського патріархату на Вінниччині (близько 600 парафій) та вплив окремих людей у рясах, можна сміливо казати, що боротьба з антиукраїнською діяльністю у глибокому тилу лише попереду.

«Верхівку айсбергу» видно. Згадаємо про гучні вироки останнього півріччя. Вінницький міський суд 7 серпня 2023 року за виправдання російської збройної агресії митрополита Тульчинського Іонафана засудив до 5 років тюрми. 26 січня до 2 років засуджено клірика Вінницької єпархії УПЦ Московського патріархату Дмитра Тіхова. Його обвинувачували у поширенні кремлівської пропаганди.

Загально відомо, що за кордоном колишній олігарх і протоієрей Вадим Новінський фінансує потужну кампанію по дискредитації України через призму захисту УПЦ МП. Таким чином, у РПЦ, як бойової одиниці Кремля, «пазли складаються» з російських священиків, які заохочують нищити українських одновірців, українських «ждунів» і «резидентів» у демократичному світі, де за гроші легко відбілювати «кривавого» Кіріла, жалітися на «утиски» та шкодити українцям.

Випадок з митрополитом Іонафаном вже стає класикою. У Москві ієрарха не хочуть повертати шляхом обміну, відводячи роль «жертви», а він її виконує занадто зухвало, продовжуючи поширювати російську пропаганду та змушуючи розповсюджувати її підлеглих.